КОМПЛЕКСНЕ ВИКОРИСТАННЯ ПРОБІОТИЧНИХ ПРЕПАРАТІВ ТА БІШОФІТУ В АГРОСИСТЕМАХ

Автор(и)

  • П. В. Писаренко Полтавський державний аграрний університет https://orcid.org/0000-0002-4915-265X
  • М. С. Самойлік Полтавський державний аграрний університет https://orcid.org/0000-0003-2410-865X
  • О. Ю. Диченко Полтавський державний аграрний університет https://orcid.org/0000-0003-0113-9998
  • В. Г. Шпирна Полтавський державний аграрний університет
  • О. С. Жилін Полтавський державний аграрний університет
  • О. Л. Грищенко Полтавський державний аграрний університет

DOI:

https://doi.org/10.37406/2706-9052-2025-3.10

Ключові слова:

пробіотичні препарати, бішофіт, захист рослин, бур’яни, урожайність, пшениця озима

Анотація

Питання використання пробіотиків у системі захисту сільськогосподарських рослин є досить інноваційним і потребує подальшого дослідження. З огляду на перспективність попередніх досліджень щодо використання бішофіту в системі захисту рослин, який водночас є джерелом макроелементів і мікроелементів, може виступати середовищем живлення для корисних мікроорганізмів, доцільно розширити науковий пошук інноваційних екологічно безпечних засобів захисту рослин, зокрема щодо синергічної дії пробіотичних препаратів і бішофіту в системі захисту рослин. Тому метою дослідження стало вивчення можливості застосування бішофіту за різних норм внесення як гербіциду на посівах пшениці озимої. У статті досліджено використання бішофіту різної концентрації, а саме: 100, 75 і 50%, як гербіциду, з нормою 150 л на гектар посіву пшениці озимої у фазу сходів. У результаті проведеного дослідження встановлено, що після оброблення посівів пшениці озимої у фазу весняного кущення – початку виходу у трубку, коли рослини пшениці нечутливі до бішофіту, пошкодження листкової поверхні бур’янів сягає значних розмірів. Найбільше зменшення біомаси рослин бур’янів – 88,8% – спостерігалось на ділянці, обробленій 100% концентрацією бішофіту. Зменшення кількості бур’янів на посівах даної культури приводить до підвищення конкурентоспроможності культурних рослин і покращання умов їх збирання. Обґрунтовано, що суміш пробіотика Sviteсo PBР у нормі 1 л/т та бішофіту – 10 л/т є досить ефективним протруювачем для насіння пшениці озимої. Внесення бішофіту як гербіциду (150 л/га, 100% концентрації) дозволяє підвищити врожайність пшениці озимої завдяки зниженню засміченості полів, водночас має фунгіцидну дію, пригнічує спори збудників захворювань, без негативних наслідків для довкілля, дозволяє покращити мікробний ценоз ґрунту, як результат – сприяє підвищенню його родючості. Застосування суміші пробіотика та бішофіту як протруювача та гербіциду на посівах пшениці озимої приводить до значного підвищення врожайності даної культури. Так, використання суміші бішофіту за 100% розбавленні та пробіотика Sviteсo PBР у відношенні 1 : 10 (10 л бішофіту, 1 л пробіотика на 9 л води на тону насіння), подальше використання бішофіту (100%) як гербіциду по сходах (норма внесення – 150 л/га) дозволяє підвищити врожайність культури на 2,43 т/га, що на 60,4% вище порівняно з контролем.

Посилання

Динамічні процеси розвитку органічного виробництва в Україні / І.В. Гончарук та ін. Вінниця : ТОВ «ТВОРИ», 2020. 478 с.

Грицаєнко Г.М. Методи біологічних та агрохімічних досліджень рослин і ґрунтів. Київ, 2003. 320 с.

Землеробство : підручник / В.О. Єщенко та ін. Київ : Лазурит-Поліграф, 2013. 376 с.

Методичні рекомендації з обліку та картування засміченості посівів. Дніпропетровськ, 1974. 35 с.

Писаренко В.М., Писаренко П.В. Захист рослин: Фітосанітарний моніторинг. Методи захисту рослин. Інтегрований захист рослин. Полтава, 2007. 256 с.

Писаренко П.В., Матюха В.Л., Писаренко П.П. Ефективність бакових сумішей пестицидів проти шкідників та хвороб у технології вирощування пшениці озимої в Північному Степу України. Вісник Полтавської державної аграрної академії. 2021. № 1. С. 80–89.

Писаренко П.В., Самойлік М.С., Диченко О.Ю., Середа М.С., Погосян А.А. Медико-біологічна та токсикологічна оцінка використання біопрепаратів у землеробстві. Вісник Полтавської державної аграрної академії. 2021. Вип. 1 (100). С. 187–196.

Писаренко П.В., Самойлік М.С., Диченко О.Ю., Тараненко А.О. Агроекологічні особливості дії природних розсолів та мінералів на ґрунтові мікроорганізми. Вісник Полтавської державної аграрної академії. 2022. № 2. С. 157–164.

Писаренко П.В., Самойлік М.С., Диченко О.Ю., Цьова Ю.А. Дослідження фунгіцидних властивостей мінералізованої пластової води на посівах проса. Вісник Полтавської державної аграрної академії. 2021. № 1. С. 197–202. DOI: 10.31210/visnyk2021.01.24.

Рева М.А. Супутньо-пластова вода у Східному нафтогазоносному регіоні України як джерело небезпеки або цінний ресурс. Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Серія «Геологія». 2016. № 1. С. 81–85.

Bryson G.M., Mills H.A., Sasseville D.N. Plant analysis handbook III: A guide to sampling, preparation, analysis and interpretation for agronomic and horticultural crops. Micro-Macro Publishing Inc., 2014. 571 р.

Horobets M., Chaika T., Krykunova V. Influence of growth stimulants on the ontogenesis of spring barley (Hordeum vulgare L.). Colloquium-journal. 2021. № 7 (94), Р. 41–42.

Pysarenko P., Samojlik M., Galytska M., Tsova Y., Kalinichenko A. Ecotoxicological assessment of mineralized stratum water as an environmentally friendly substitute for agrochemicals. Agronomy Research. 2022. Vol. 20. № 4. Р. 785–792. DOI: 10.15159/AR.22.045.

Pysarenko P., Samoilik M., Taranenko A., Tsova Y., Sereda M. Influence of probiotics-based products on phytopathogenic bacteria and fungi in agrocenosis. Agraarteadus. 2021. № 32 (2). DOI: 10.15159/jas.21.41.

##submission.downloads##

Опубліковано

2025-08-29