ВПЛИВ СОРТОВИХ ОСОБЛИВОСТЕЙ ТА ДОБРИВ НА ЗЕРНОВУ ПРОДУКТИВНІСТЬ ТРИТИКАЛЕ ЯРОГО
DOI:
https://doi.org/10.37406/2706-9052-2021-1-2Ключові слова:
тритикале яре; сорти; живлення; урожайність; структура врожаю; білок; клейковина.Анотація
Експериментальними дослідженнями встановлено особливості формування продуктивного стеблостою, врожайності та якості зерна вітчизняних сортів тритикале ярого при вирощуванні їх на двох фонах живлення. Забезпечення посівів тритикале ярого елементами мінерального живлення є необхідною умовою підвищення зернової продуктивності нових сортів при вирощуванні в зоні Степу. Вищу урожайність 3,77 і 3,48 т/га тритикале ярого на природному фоні формували сорти Хлібодар Харківський та Боривітер, на фоні N30P30K30 – 4,72 т/га, 4,58 т/га та 4,57 т/га сорти Хлібодар Харківський, Легінь Харківський та Сонцедар Харківський. Урожайність тритикале залежала від умов зволоження у період формування вегетативних органів та закладки елементів індивідуальної продуктивності рослин і частка впливу фону живлення становила 57,2–78,0 %, сортові особливості – 7,8–21,1 %. Вміст білка та клейковини в зерні тритикале залежав, як від погодних умов, так і сортових особливостей. У тритикале вміст білка і клейковини складав 9,7–11,8 % і 14,2–17,1 % (без добрив), N30P30K30 – 10,4–12,2 % і 14,9–17,3 % відповідно. Більший вміст білка на обох фонах живлення забезпечував сорт Воля, а клейковини – Дар Хліба.
Посилання
Каленська С. М., Янішевський С. Б. Тритикале – нові сорти, нові перспективи. Агроінком. 1998. № 3–4. С. 21–22.
Дем'яненко Л. М. Лисікова В. Н., Києнко З. П. Стан розвитку вітчизняної селекції тритикале. Пропозиція. 2012. № 8. С. 35–37.
Васильєв С. В. Народногосподарське значення тритикале та перспективи його використання для розширення сировинної бази харчових виробництв. Зернові продукти і комбікорми. 2016. № 2. С. 13–18.
Любич В. В., Новіков В. В. Порівняльна характеристика технологічних властивостей зерна тритикале озимого та пшениці озимої. Зернові продукти і комбікорми. 2015. № 4. С. 14–18.
Рябчун В. К. Господарська цінність ярих тритикале. http://ukrseeds.narod.ru.
Каленська С. М., Кононюк І. В., Майстер О. А. Адаптивні технології вирощування тритикале і жита. Землеробство. 2000. Вип. 74. С. 86−90.
Костромітін В. М., Музафаров І. М., Рожков А. О. Вплив попередників і фонів мінерального живлення на врожай зерна ярого тритикале. Наукові праці ЧДУ ім. Петра Могили. 2008. Вип. 69. Т. 82. − С. 102−116.
Конащук І. О. Вплив мінеральних добрив на урожай зерна тритикале озимого та ярого. Бюл. Ін-ту зернового господарства. 2008. № 33−34. − С. 87−91.
Лопушняк В. І., Августинович М. Б. Вплив різних рівнів мінерального живлення на формування біометричних показників колоса і продуктивності тритикале ярого в Західному Лісостепу України. Передгірне та гірське землеробство і тваринництво. 2015. Вип. 57. С. 144−151.
Рожков А. О. Пузік В. К. Урожайність рослин тритікале залежно від варіантів способу сівби та позакореневих підживлень. Вісник аграрної науки Причорномор’я. 2012. Вип. 3. С. 134– 141.
Гриб С. И., Кукрин Н. П., Булавина Т. М. [и др.] Особенности азотного питания озимого тритикале. Земледелие. 1999. № 1. С. 29.
Волощук І. С., Волощук О. П., Глива В. В. [та ін.] Урожайність, коефіцієнт розмноження та вихід кондиційного насіння тритикале озимого залежно від особливостей сорту. Передгірне та гірське землеробство і тваринництво. 2018. Вип. 63. С. 24−37.
