ПРОДУКТИВНІСТЬ РОСЛИН ТА УРОЖАЙНІСТЬ СОРТІВ CОЇ ЗАЛЕЖНО ВІД СТРОКІВ І НОРМ ЗАСТОСУВАННЯ БІОСТИМУЛЯТОРІВ В УМОВАХ ЛІСОСТЕПУ ЗАХІДНОГО

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.37406/2706-9052-2026-2-14

Ключові слова:

соя, агроценоз, сорт, біостимулятори-антистресанти, мікроелементи, зерно, маса 1000 насінин, живлення рослин, елементи технології вирощування

Анотація

У структурі сучасного виробництва зернобобових культур соя посідає домінантні позиції, виступаючи головним чинником формування фонду рослинного білка в Україні та світі. На нинішньому етапі розвитку агропромислового комплексу сою класифікують як стратегічну культуру з високим рівнем затребуваності для забезпечення людства білками рослинного походження та олією. У статті висвітлено результати досліджень, за якими було встановлено основні аспекти, що впливають на формування врожайності сортів сої залежно від застосування біостимуляторів антистресантів. За результатами польових досліджень, проведених впродовж 2023–2025 років, найвищі показники продуктивності сої сорту Ментор були за умов двократного застосування біостимуляторів Вуксал БІО Аскофол (WUXAL) та АЛЬГУМ ПЛЮС / ALHUM PLUS (Smart Grow). Зазначена схема обробки забезпечила оптимальний прояв адаптивного та продуктивного потенціалу культури порівняно з іншими варіантами досліду. Найвищі показники кількості зерен у бобі у сорту Ментор відмічені на варіанті Вуксал БІО Аскофол, застосованого в 2 міжвузля (ВВСН 14) та бутонізацію (ВВСН 55) в кількості 1,0 л/га, які складали 2,7 шт., переважаючи контрольний варіант – без застосування біостимуляторів на 0,9 шт., та 0,1–0,5 шт. – інші варіанти досліду. У сорту Сірелія кількість зерен в бобі від застосування біостимуляторів-антистресантів становила 2,2–2,4 шт., що преважало контроль на 0,2–0,4 шт, але в цілому поступалась сорту Ментор. Біологічна урожайність сої залежно від застосування біостимуляторів-антистресантів Вуксал БІО Аскофол та Альгум Плюс суттєво переважала контрольний варіант у сорту Ментор і знаходилась в межах 4,24–4,68 т/га, що на 0,41–0,85 т/га, порівняно з контролем – 3,83 т/га. У сорту Сірелія показники були меншими і знаходилися на рівні 3,43 т/га на контролі, від застосування Вуксал БІО Аскофол – 3,72–4,50 т/га, та Альгум плюс – 3,58–4,02 т/га, тощо. Застосування біостимулятора Вуксал БІО Аскофол в період ВВСН 14 та ВВСН 55 в кількості 1,0 л/га на варіанті сорту Ментор забезпечило найвищу врожайність 4,37 т/га. За роками досліджень відмічено, що найвищу урожайність отримали в 2025 році – від застосування Вуксал БІО Аскофол – 4,47–4,83 т/га, Альгум плюс – 4,25–4,51 т/га, на контролі – 4,08 т/га. У сорту Сірелія урожайність була меншою за сорт Ментор. В середньому за 2023–2025 рр. на варіанті без застосування біостимуляторів урожайність становила 3,27 т/га, що на 0,38 т/га менше. Показники за роками становили в 2025 р. – 3,71 т/га, в 2024 р. – 3,21, в 2023 р. – 2,89 т/га. Найвищу врожайність встановлено також від дворазового внесення Вуксал БІО Аскофол в період ВВСН 14 та ВВСН 55 в кількості 1,0 л/га з показником 4,21 т/га. Таким чином. застосування біостимуляторів-антистресантів сприяли підвищенню продуктивності рослин та врожайності зерна у сортів Ментор та Сірелія.

Посилання

Дем’янюк О.С., Полтава О.П. Позакореневе підживлення як ефективний спосіб підвищення продуктивності сільськогосподарських культур. Агроекологічний журнал. 2025. № 4, С. 143–149. DOI: https://doi.org/10.33730/2077-4893.4.2025.345451.

Мазур, В. А., Ткачук, О. П., Дідур, І. М., Панцирева, Г. В. Технологічність та агроекологічна стійкість скоростиглих сортів сої. Сільське господарство та лісівництво. 2021. № 4 (23). С. 96–111. DOI: https://doi.org/10.37128/2707-5826-2021-4

Методи аналізу в агрономії та агроекології за ред. Овчарука В. І. Кам’янець-Подільський, Харків : Мачулин, 2019. 364 с.

Овчарук О. В., Овчарук О. В., Хоміна В. Я., Каленська С. М. Агроекологічні особливості вирощування сої. Інноваційні технології в рослинництві: матеріали наукової інтернет-конф., м. Кам’янець-Подільський, 15 травня 2018 р., Кам’янець-Подільський, 2018. С. 134–136.

Овчарук О. В., Рахметов Д. Б., Єременко О. А., Федорчук М. І. Вплив абіотичних і біотичних факторів на сільськогосподарські рослини. Тенденції та виклики сучасної аграрної науки: теорія і практика: матеріали міжнар. наук.-практ. конф., м. Київ, 20-22 жовтня 2021 р. Київ: НУБІП України, 2021, С. 215–217.

Овчарук О.В., Ороховський А.О., Овчарук К.О., Секрієру С., Скриник О.А. Вплив строків та норм внесення біостимуляторів-антистресантів на фотосинтетичну продуктивність сої в умовах Лісостепу західного. Подільський вісник: сільське господарство, техніка, економіка, 2026. № 1 (50). С. 156–163. DOI: https://doi.org/10.37406/2706-9052-2026-1-20.

Присяжнюк, О. І., Григоренко, С. В., Половинчук, О. Ю. Особливості реалізації біологічного потенціалу сортів сої залежно від технологічних прийомів вирощування в умовах Лісостепу України. Plant Var. Stud. Prot. 2018 T. 14, № 2. С. 215–223. DOI: https://doi.org/10.21498/2518-1017.14.2.2018.134773.

Ревтьо О.Я., Золін О.О. Особливості вирощування сої за умов зміни клімату (оглядова). Таврійський науковий вісник. 2023. № 133. С. 105–112. DOI: https://doi.org/10.32782/2226-0099.2023.133.15.

Рябуха С.С., Чернишенко П.В., Святченко С.І., Садовой О.О., Тесля Т.О. (2019) Вплив гідротермічних чинників довкілля на врожайність та біохімічний склад насіння сої. Селекція і насінництво. 2019. № 115. С. 93–102. DOI: https://doi.org/10.30835/2413-7510.2019.172785.

Цицюра Т.В., Темченко І.В., Барвінченко С.В. Оцінка пластичності та стабільності показників якості насіння сортів сої різного еколого-географічного походження. Корми і кормовиробництво. 2021. № 92. С. 104–115. DOI: https://doi.org/10.31073/kormovyrobnytstvo202192-10.

Шовкова О.В., Шевніков М.Я., Міленко О.Г. Особливості формування насіннєвої продуктивності рослинами сої залежно від елементів технології вирощування. Наукові доповіді Національного університету біоресурсів і природокористування України. 2020. № 2 (84). C. 167–175. DOI: https://doi.org/10.31548/dopovidi2020.02.015.

Ямковий, В. Особливості сучасної системи удобрення сої. Пропозиція. 2013. № 3. С. 66–70.

Bondarenko V., Havrylianchik R., Ovcharuk O., Pantsyreva H., Krusheknyckiy V., Tkach O., Niemec M. Features of the soybean photosynthetic productivity indicators formation depending on the foliar nutrition. Ecology, Environment and Conservation. 2022. Vol. 28. P. 20–26. DOI: http://doi.org/10.53550/EEC.2022.v28i04s.004.

Guo B., Sun L., Jiang S. Soybean genetic resources contributing to sustainable protein production. Theoretical and Applied Genetics. 2022. Vol. 135. № 11. Р. 4095–4121. DOI: https://doi.org/10.1007/s00122-022-04222-9.

Prysiazhniuk O., Kononiuk N., Zatserkovna N.,Chynchyk O., Hryhoriev V., Zhemoyda V., Ovcharuk O., Zinchenko O., Morhun O., Svystunova I. The study of drought stress in sugar beet and the ways of its minimization. Ecol. Eng. Environ. Tech. 2023. 24(1). Р. 256–263. DOI: https://doi.org/10.12912/27197050/154924.

##submission.downloads##

Опубліковано

2026-10-30