БІОТЕХНОЛОГІЧНІ ПРИЙОМИ ВИРОЩУВАННЯ КУКУРУДЗИ НА ЗЕРНО ПО РІЗНИМ ПОПЕРЕДНИКАМ В УМОВАХ СТЕПУ УКРАЇНИ
DOI:
https://doi.org/10.37406/2706-9052-2024-2.1Ключові слова:
кукурудза, урожайність, продуктивність, зернові одиниці, кормові одиниці, вихід перетравного протеїну.Анотація
Важливим фактором, який визначає рівень врожайності зерна та продуктивності кукурудзи, є попередня культура. В умовах недостатнього зволоження Степу України значення попередника визначається накопиченими запасами вологи. Існує думка, що кращими попередниками для кукурудзи в умовах Степу є пшениця озима, зернобобові культури, задовіль- ними – кукурудза, ячмінь, а соняшник належить до гірших попередників. Кукурудзу допустимо вирощувати і в повторних посівах та в монокультурі, але елементи агротехніки, які впливають на продуктивність культури в таких сівозмінах вивчені недостатньо. Стаціонарний дослід був закладений у 2005 році на базі Інституту сільського господарства Степу НААН, ґрунто- во-кліматичні умови місця проведення досліджень відповідають зоні Північного Степу України. У досліді висівали простий модифікований середньоранній гібрид ДК Велес. Інокуляцію насіння проводили препаратом Мікофренд. Результати досліджень свідчать про те, що фактором, який істотно впливав на формування врожайності та показ- ників продуктивності кукурудзи, був попередник. За вирощування кукурудзи після сої середня врожайність зерна була на рівні 5,31 т/га, по попередниках соняшнику та кукурудзі 3,03 т/га та 3,25 т/га відповідно, різниця врожайності по попере- дниках соняшнику та кукурудзі була неістотною. Не було встановлено суттєвого підвищення врожайності зерна кукурудзи за рахунок дії фактору біопрепарату, прибавка врожаю була в межах 0,01–0,06 т/га, але більш активною дія біопрепарату відмічалася за попередником соняшник. Вищі показники продуктивності за збором зернових, кормових одиниць та перетрав- ного протеїну були за вирощування кукурудзи після сої – 6,43 т/га, 9,65 т/га та 0,573 т/га відповідно. Не спостерігали істотної різниці між показниками продуктивності по попереднику соняшник та за повторного вирощування кукурудзи. Вищі показники збору зернових, кормових одиниць та перетравного протеїну отримали за умови інокуляції насіння біопрепаратом по попереднику соя – 6,44 т/га, 9,68 т/га та 0,575 т/га відповідно.
Посилання
Amons S. Productivity of corn hybrids depends on growing technological methods. Agriculture and forestry. 2023. № 28. Р. 25–45. https://doi.org/10.37128/2707-5826-2023-1-3.
Joop C. van Lenteren, Karel Bolckmans, Ju¨rgen Ko¨hl, Willem J. Ravensberg, Alberto Urbaneja. Biological control using invertebrates and microorganisms: plenty of new opportunities. BioControl. 2018. V. 63. Р. 39–59. https://doi.org/10.1007/s10526-017-9801-4.
Marcelo S. de Farias, Ravel F. Dagios, Antônio L. Santi, Maurício R. Cherubin. Productivity of corn hybrids in relation to sowing overlap. Scientific Paper, Agricultural Machinery Management. Eng. agríc. (Online) 2020. № 40 (4). Jul – Aug. https://doi.org/10.1590/1809-4430-Eng.Agric.v40n4p489-494/2020.
Marcos da Silva Brum, Vinícius Dos Santos Cunha, éssica Deolinda Leivas Stecca, uiz Fernando Teleken Grando, Thomas Newton Martin. Componentes do rendimento da cultura do milho sob inoculação de Azospirillum brasilense em sistema de integração lavoura-pecuária. Аcta Scientiarum. Agronomy. 2016. Vol. 38. № 4. Р. 485–492. https://doi.org/10.4025/actasciagron.v38i4.30664.
Sokolovska I., Maschenko Yu. Biotechnological methods of growing sunflower in different fertilizer systems. Journal HELIA. Walter de Gruyter GmbH, Berlin/Boston, 2023-11-22. T. 46. № 79. С. 233–243. https://doi.org/10.1515/helia-2023-0011.
Волощук О.П., Глива В.В., Пащак М.О. Продуктивність гібридів кукурудзи залежно від різних норм внесення мінеральних добрив у західному Лісостепу України. Передгірне та гірське землеробство і тваринництво. 2020. Вип. 68 (I). С. 51–66. https://doi.org/10.32636/01308521.2020-(68)-1-4.
Системні фактори регулювання зернової продуктивності кукурудзи в різноротаційних сівозмінах степової зони / Л.М. Десятник, М.С. Шевченко, Н.В. Швець, А.А. Хижняк. Зернові культури. 2019. Т. 3. № 1. 37–44. https://doi.org/10.31867/2523-4544/0058.
Каленська С.М., Говенько Р.В. Продуктивність кукурудзи залежно від забезпечення тепловими одиницями та живлення різними видами азотних добрив. Наукові праці Інституту біоенергетичних культур і цукрових буряків. 2020. № 30. С. 33–43. https://doi.org/10.47414/np.30.2022.268943.
Продуктивність сортів і гібридів кукурудзи за різних систем удобрення та беззмінного їх вирощування / А. Кохан, Л. Глущенко, О. Лень, Р. Олепір, О. Самойленко. Вісник аграрної науки. 2019. № 10 (799). С. 18–23. https://doi.org/10.31073/agrovisnyk201910-03.
Особливості управління врожайністю кукурудзи в умовах нестійкого зволоження / М.М. Маренич, В.О. Капленко, К.В. Коба, О.Р. Голуб. Вісник Полтавської державної аграрної академії. 2019. № 4. С. 43–50. https://doi.org/10.31210/visnyk2019.04.05.
Мащенко Ю.В., Соколовська І.М. Продуктивність кукурудзи залежно від її частки в сівозміні та удобрення. Аграрні інновації. Серія «Меліорація, землеробство, рослинництво». 2023. № 21. С. 57–63. https://doi.org/10.32848/agrar.innov.2023.21.8.
Пустовий С.І., Якунін О.П., Дудка М.І. Агроекономічна ефективність вирощування зерна гібридів кукурудзи залежно від попередника і мінерального удобрення. Таврійський науковий вісник. 2021. № 117. С. 142–148. https://doi.org/10.32851/2226-0099.2021.117.19.
Пустовий С.І., Якунін О.П., Дудка М.І. Вплив попередника, мінерального живлення на формування урожайності зерна гібридів кукурудзи. Таврійський науковий вісник. 2020. № 116. Частина 2. С. 68–73. https://doi.org/10.32851/2226-0099.2020.116.2.10.
Соколовська І.М., Мащенко Ю.В. Біотехнологічні прийоми вирощування гречки за різного удобрення. Таврійський науковий вісник. 2023. Вип. 130. С. 240–246. https://doi.org/10.32851/2226-0099.2023.130.35.
Сучасні системи землеробства і нове трактування сівозмінної цінності сільськогосподарських культур / М.С. Шевченко, Л.М. Десятник, К.А. Деревенець-Шевченко, Н.В. Швець. Зернові культури. 2020. Т. 4, № 2. С. 319–329. https://doi.org/10.31867/2523-4544/0141.
Шерстобоєва О.В., Бунас А.А., Дем’янюк О.С. Вплив попередників та передпосівної інокуляції насіння штамом Azotobacter Vinelandii 12m на врожайність кукурудзи і активність процесу азотфіксації. Агрономія. 2020. № 1. С. 120–126. https://doi.org/10.33730/2310-4678.1.2020.203941.
Біологізація землеробства в Україні, реалії та перспективи / І. Шувар, Б. Шувар, Б. Костюк, Н. Колесник, В. Гнидюк. Симфонія форте. 2016. 138 с. https://www.yakaboo.ua/ua/biologizacija-zemlerobstva-v-ukraini-realii-ta-perspektivi.html.