ІННОВАЦІЙНІ ПІДХОДИ ДО УПРАВЛІННЯ АГРОНОМІЧНИМИ ПРОЦЕСАМИ З ВИКОРИСТАННЯМ РОБОТОТЕХНІКИ ТА ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ
DOI:
https://doi.org/10.37406/2706-9052-2024-4.11Ключові слова:
цифрові агротехнології, автоматизація сільськогосподарських процесів, штучний інтелект у землеробстві, підвищення врожайності, роботизовані системиАнотація
Інтеграція робототехніки та штучного інтелекту в сільське господарство є трансформаційним кроком в керуванні агрономічними процесами, що відкриває потенціал для підвищення продуктивності, стійкості та точності. Актуальність цього напряму зумовлена збільшуваним світовим попитом на продовольство, необхідністю ефективнішого використання ресурсів та екологічними проблемами, з якими стикаються традиційні методи ведення сільського господарства. Останні часто призводять до неоптимального використання ресурсів, високих трудовитрат і неефективної врожайності, що робить впровадження передових технологій, таких як робототехніка та штучний інтелект, критично важливим для розв’язання цих проблем. Метою дослідження є вивчення інноваційних рішень в керуванні агрономічними процесами шляхом інтеграції робототехніки та штучного інтелекту з акцентом на їхню роль в оптимізації виробництва сільськогосподарських культур, зменшенні відходів та підвищенні точності сільськогосподарських практик. Результати застосування робототехніки та штучного інтелекту в сільському господарстві свідчать про перспективність такого підходу. Автономні роботи, оснащені датчиками та алгоритмами штучного інтелекту, можуть моніторити стан ґрунту, виявляти шкідників та оцінювати стан рослин у режимі реального часу, що дає змогу здійснювати цілеспрямоване регулювання. Системи на основі штучного інтелекту, використовуючи машинне навчання та предиктивну аналітику, можуть оптимізувати графіки зрошення, використання добрив та стратегії боротьби зі шкідниками, що приводить до ефективнішого використання ресурсів та підвищення врожайності культур. Безпілотні літальні апарати й роботи на базі штучного інтелекту показали здатність виконувати завдання швидше і з більшою точністю, ніж традиційні методи, що сприяє зниженню витрат і підвищенню продуктивності. Таким чином, інноваційне використання робототехніки та штучного інтелекту в керуванні агрономічними процесами змінює сільське господарство. Такі технології не лише підвищують ефективність сільськогосподарських операцій, але й відкривають шлях до сталого ведення сільського господарства, зменшуючи споживання ресурсів та мінімізуючи вплив на довкілля.
Посилання
Авраменко Є., Опанасенко В. Формування професійної компетентності майбутніх агроінженерів щодо використання AgTech-інновацій у сільському господарстві. Наука і техніка сьогодні. 2023. № 10 (24). С. 188–197. DOI: https://doi.org/10.52058/2786-6025-2023-10(24)-188-197.
Богадьорова Л., Мельниченко С., Маркелюк А. Просторово-часова динаміка якісних змін ефективності виробництва сільськогосподарських культур на підприємствах України у 2015 та 2019 роках. Європейський науковий журнал економічних та фінансових інновацій. 2020. Т. 2. № 6. С. 205–216. DOI: https://doi.org/10.32750/10.32750/2020-0219.
Бурлака С., Кириченко Р. Шляхи удосконалення робочих органів сівалок для точного землеробства. Вібрації в техніці та технологіях. 2023. № 4 (111). С. 37–46. DOI: 10.37128/2306-8744-2023-4-6.
Вишневецька О. Розвиток інноваційних технологій в рослинництві. Наукові перспективи. 2023. № 10 (40). С. 385–397. DOI: https://doi.org/10.52058/2708-7530-2023-10(40).
Гарафонова О., Маргасова В. Перспективи впровадження інноваційних технологій розвитку агропромислового комплексу України. Socio-economic relations in the digital society. 2022. № 3 (45). С. 19–28. DOI: https://doi.org/10.55643/ser.3.45.2022.475.
Гладкіх Т. Інноваційні підходи до вирішення екологічних проблем в аграрному секторі економіки та їх вплив на розвиток територіальних громад України. Наукові інновації та передові технології. 2024. № 5 (33). С. 748–757. DOI: https://doi.org/10.52058/2786-5274-2023-14(28).
Головня О., Чемерис Ю. Сучасні тренди інноваційності ринку сільськогосподарської техніки в умовах глобального середовища. Економіка та суспільство. 2024. № 66. DOI: https://doi.org/10.32782/2524-0072/2024-66-18.
Дугінець Г., Ніжейко К. Цифровізація аграрного сектору ЄС: досвід для України. Економіка та суспільство. 2023. № 56. DOI: https://doi.org/10.32782/2524-0072/2023-56-148.
Ільчук М., Свиноус І. Економічні аспекти інноваційної діяльності сільськогосподарських підприємств. Економічний дискурс. 2023. № 3–4. С 46–54. DOI: https://doi.org/10.36742/2410-0919-2023-2-4.
Кононенко Л., Сисоліна Н., Сисоліна І. Формування стратегії підприємствами агропромислового комплексу в умовах циркулярної економіки. Економічний простір. 2023. № 184. С. 91–94. DOI: https://doi.org/10.32782/2224-6282/184-15.
Марченко М. Диджиталізація процесів управління бізнес-діяльністю сільськогосподарських підприємств. Галицький економічний вісник. 2023. № 81 (2). С. 133–139. DOI: https://doi.org/10.33108/galicianvisnyk_tntu2023.02.133.
Рудь A., Грушецький С., Корчак M., Замойський С. Роль сучасних технологій у забезпеченні сталого розвитку в сільському господарстві через оптимізацію процесів сівби. Bulletin of Sumy National Agrarian University. The series: Mechanization and Automation of Production Processes. 2024. № 1 (55). С. 69–74. DOI: https://doi.org/10.32782/msnau.2024.1.9.
Хахула Б. Економічні проблеми розвитку інноваційної діяльності в сільськогосподарських підприємствах України. Продовольчі ресурси. 2022. № 10 (19). С. 265–273. DOI: https://doi.org/10.31073/foodresources2022-19-29.
Шацька З., Прима В. Особливості впровадження інформаційних технологій в аграрному секторі України. Агросвіт. 2022. № 13–14. С. 60–64. URL: https://er.knutd.edu.ua/handle/123456789/20590 (дата звернення: 11.11.2024).
Melnychenko S., Morozova O., Bohadorova L. Spatial-temporal dynamics of qualitative changes in efficiency of agricultural production in agricultural holdings of Ukraine in 2015 and 2019. Bulletin of V. Karazin Kharkiv National University Economic Series. 2021. № 101. Р. 45–58. DOI: https://doi.org/10.26565/2311-2379-2021-101-05.
Mykhailenko V., Safranov T. Estimation of Input of Unintentionally Produced Persistent Organic Pollutants into the Air Basin of the Odessa Industrial-and-Urban Agglomeration. Journal of Ecological Engineering. 2021. № 22 (9). Р. 21–31. DOI: https://doi.org/10.12911/22998993/141479.