ФОРМУВАННЯ БІОМЕТРИЧНИХ ПОКАЗНИКІВ НАГІДОК ЛІКАРСЬКИХ ЗАЛЕЖНО ВІД ЗАСТОСУВАННЯ РЕГУЛЯТОРІВ РОСТУ РОСЛИН
DOI:
https://doi.org/10.37406/2706-9052-2025-1.17Ключові слова:
нагідки лікарські, регулятор росту, обробка насіння, обприскування посіву, висота рослин, кількість суцвіть, діаметр кошикаАнотація
У статті розглянуто питання доцільності впровадження регуляторів росту рослин у технології вирощування нагідок лікарських в умовах Лісостепу західного. Наведено результати досліджень наукової спільноти щодо ефективності застосування біологічно активних препаратів для вирощування лікарських рослин у різних ґрунтово-кліматичних зонах України. Мета наших досліджень полягала у встановленні способу застосування регулятора росту рослин на ріст, розвиток та індивідуальну продуктивність рослин нагідок лікарських. Закладався двофакторний дослід, де фактор А – регулятор росту (без регулятора росту – контроль, Івін, Авангард Стимул, Азотофіт Р), фактор В – спосіб застосування регулятора росту (обробка насіння, обприскування посіву у фазі розетки листків). Дослідженнями встановлено, що регулятори росту мали вплив на формування габітусу рослин нагідок лікарських за обох способів застосування – передпосівній обробці насіння та обприскуванні вегетуючих рослин. Висота рослин збільшувалась на 2,2–10,4 см залежно від року досліджень. Оптимальні показники були із застосуванням препарату Азотофіт Р за обох способів, за обробки насіння показник становив 70,8 см, за обприскування посівів – 75,6 см, а також на варіанті обробки насіння регулятором росту Івін із показником – 70,3 см. Оптимальна кількість суцвіть у середньому за роки досліджень сформувалась на рослинах варіантів, де проводилось обприскування посівів регулятором росту рослин Азотофіт Р (з перевищенням контролю на 3,9 шт.) та передпосівної обробки насіння препаратом Івін (з перевищенням контролю 3,5 шт.). Експериментально встановлено, що оптимальний діаметр суцвіть був на варіанті обприскування препаратом Азотофіт Р, показник становив 5,5 см, дещо менші кошики сформувались на варіантах обробки насіння регуляторами росту Азотофіт Р та Івін, показник становив 5,2 см, тобто з перевищенням контролю на 0,6 см.
Посилання
Бахмат М.І., Вітровчак Л.А. Урожайність чорнушки посівної (nigella sativa L.) залежно від агротехнічних та біологічних чинників в умовах Лісостепу західного. «Аграрні інновації», № 23, 2024. С. 16–21.
Бобирьов В.М., Дев’яткіна Н.М. Нові механізми дії ромашки та календули як основа їхнього застосування в сучасних лікарських засобах для стоматологічної практики. Фармакологія та лікарська токсикологія. 2014. № 1. С. 3–9.
Запталова А.В. Еколого-економічна модель формування ланцюга доданої вартості щодо вирощування лікарських рослин. Аграрні інновації. 2024. № 23. С. 214–220.
Лихочвор В.В., Борисюк В.С., Дубковецький С.В., Онищук Д.М. Лікарські рослини. Значення, ботанічні і біологічні особливості, технологія вирощування, заготівля. Львів : НВФ «Українські технології», 2003. С. 208–211.
Мірзоєва Т.В. Аналіз сучасного стану виробництва лікарських рослин в Україні. Приазовський економічний вісник. 2018. Вип. 6 (11). С. 62–67.
Мірзоєва Т.В. Окремі аспекти формування доданої вартості у галузі лікарського рослинництва. Економіка та суспільство. Випуск № 49. 2023. С. 45.
Никитюк Ю.А. Механізми збалансованого формування ринку лікарської рослинної сировини в Україні : монографія / за ред. О. Фурдичка. Київ : ДКС-центр, 2017. 288 с.
Семак Б.Б., Барна М.Ю., Демкевич Л.І. Вітчизняний ринок лікарської рослинної сировини: проблеми і рішення. Науковий вісник НЛТУ України. 2011. Вип. 21.1. С. 264–268.
Солоненко С.В., Хоміна В.Я. Вплив регулятора росту регоплант на урожайність та технологічні показники якості насіння сафлору красильного в умовах Лісостепу західного. Міжвідомчий тематичний науковий збірник «Зрошуване землеробство». Вип. 67. Херсон, 2017. С. 15–18.
Хоміна В.Я., Вітровчак Л.А., Бабій М.В., Рапацький В.В. Урожайність насіння фенхелю звичайного залежно від застосування біологічно активних препаратів. Урожайність лікарської сировини чорнушки посівної залежно від впливу біологічних чинників : матеріали І Всеукраїнської науково-практичної інтернет-конференції «Інноваційні технології в садівництві, овочівництві і виноградарстві», 22 березня 2024 року. Кам’янець-Подільський : ЗВО «Подільський державний університет», 2024. С. 152–153.
Хоміна В.Я., Пономаренко С.П., Григорюк І.П., Серга О.І. Регулятори росту як ефективні засоби підвищення якісних показників насіння лікарських. Науковий вісник Національного університету біоресурсів і природокористування України. Серія : Біологія, біотехнологія, екологія. 2015. Вип. 214. С. 294–303.
Barbour E.K., Sagherian V., Talhouk S., Talhouk R., Farran M.T., Sleiman F.T., Harakeh S. Evaluation of homeopathy in broiler chickens exposed to live viral vaccines and administered Calendula officinalis extract. Med Sci Monit. 2004. Vol. 10. Iss. 8. Р. 281–285.
Chandra P., Kishore K., Ghosh A.K. Evaluation of antacid capacity and antiulcer activity of Calendula officinalis L. in experimental rats. Orient Pharm Exp Med. 2015. Vol. 15. Р. 277–285.
Sabir S.M., Khan M.F., Rocha J.B.T., Boligon A.A., Athayde M.L. Phenolic profile, antioxidant activities and genotoxic evaluations of Calendula officinalis L. J Food Biochem. 2015. Vol. 39. P. 316–324.
Yadav A.K., Mishra P.K., Jain P.K., Rao C.V., Tiwari S., Singh V. Investigation of Calendula officinalis whole plant as a gastroprotective and antioxidant in peptic ulcer. British Journal of Medical and Health Research. 2016. 3 (7). P. 67–76.