ОПТИМІЗАЦІЯ СПІЛЬНОГО ЗАСТОСУВАННЯ ГЕРБІЦИДІВ І БІОСТИМУЛЯТОРІВ У ПОСІВАХ КУКУРУДЗИ
DOI:
https://doi.org/10.37406/2706-9052-2025-2.2Ключові слова:
гербіцид, біостимулятор, кукурудза, урожайність, фітотоксичність, екстракт морських водоростей, сульфонілсечовинаАнотація
Проблема оптимального поєднання гербіцидів і біостимуляторів у сільському господарстві є актуальною через необхідність підвищення врожайності кукурудзи при мінімізації стресових факторів та економії ресурсів. Упровадження біостимуляторів у систему живлення культур має на меті не лише збільшення врожайності, а й підвищення стресостійкості рослин, зниження негативного впливу гербіцидів і покращення якості продукції. Проте спільне застосування цих препаратів може мати як позитивні, так і негативні наслідки, що вимагає детального вивчення. Метою дослідження є встановлення особливостей сумісного внесення гербіцидів і біостимуляторів на основі морських водоростей і визначення їх впливу на врожайність кукурудзи в умовах Правобережного Лісостепу України. Для цього проведено серію польових експериментів з використанням різних комбінацій гербіцидів і біостимуляторів з метою оцінювання їх ефективності й доцільності застосування. Дослідження проводили впродовж 2022–2024 рр. на території підприємства ТОВ «Агро-Слава 2017» Хмельницької обл., Кам’янець-Подільського району. У статті досліджено особливості спільного застосування гербіцидів і біостимуляторів у посівах кукурудзи. Проаналізовано їхню взаємодію та вплив на врожайність і якість зерна. Установлено, що ефективність поєднання гербіцидів і біостимуляторів залежить від складу препаратів і їхнього впливу на фізіологічні процеси рослин. Найвищу врожайність забезпечило застосування комбінації гербіцидів римсульфурон + 2,4-D + флорасулам, що дало змогу ефективно контролювати бур’яни, особливо дводольні. Додавання біостимуляторів до гербіцидів продемонструвало неоднозначні результати: в одних випадках вони сприяли покращенню структури врожаю, а в інших – посилювали гербіцидний стрес. Біостимулятори на основі морських водоростей впливали на формування кількості качанів на одній рослині, особливо біостимулятор 2, що містить насичений комплекс фітогормонів. Проте додаткові качани часто залишалися недорозвиненими, що не завжди призводило до зростання врожайності. Водночас біостимулятор 1 позитивно впливав на структурні елементи врожаю, такі як кількість рядів зерен, тоді як комбінації з гербіцид + біостимулятор 2 хоча й сприяли активному росту рослин, але знижували якісні показники врожайності. Установлено, що комбінація гербіцидів на основі 2,4-D з біостимуляторами, які містять природні ауксини, може викликати синергічний фітотоксичний ефект. У деяких випадках спостерігалося зниження врожайності через порушення гормонального балансу й посилення гербіцидного стресу. Отримані результати підкреслюють необхідність подальших досліджень щодо взаємодії гербіцидів і біостимуляторів, особливо в контексті підвищення стійкості рослин до стресових факторів і покращення якісних характеристик врожаю. Упровадження раціональних схем застосування цих препаратів може забезпечити ефективний контроль бур’янів при мінімізації негативного впливу на культуру.
Посилання
Волкодав В.В. Методика державного сортовипробування сільськогосподарських культур. Київ, 2000. 100 с.
Господаренко Г.М. Система застосування добрив : навчальний посібник. Київ, 2015. 332 с.
Abu-Qare A.W., Duncan H.J. Herbicide Safeners: Uses, Limitations, Metabolism, and Mechanisms of Action. Chemosphere. 2002. № 48. P. 965–974.
Balabanova D.A., Paunov M., Goltsev V. and others. Photosynthetic Performance of the Imidazolinone Resistant Sunflower Exposed to Single and Combined Treatment by the Herbicide Imazamox and an Amino Acid Extract. Front. Plant Sci. 2016. № 7. 1559 р.
Bezuglova, O.S., Gorovtsov, A.V., Polienko, E.A. and others. Effect of Humic Preparation on Winter Wheat Productivity and Rhizosphere Microbial Community under Herbicide-Induced Stress. J. Soils Sediments, 2019. № 19. P. 2665–2675.
Bulgari R., Franzoni G., Ferrante A. Biostimulants Application in Horticultural Crops under Abiotic Stress Conditions. Agronomy. 2019. № 9. P. 306.
Chen J., Yang W., Li J. and others. Effects of Herbicides on the Microbial Community and Urease Activity in the Rhizosphere Soil of Maize at Maturity Stage. J. Sens. 2021. Article ID 6649498. DOI: 10.1155/2021/6649498.
De Andrade C.L., Da Silva A.G. and others. Performance of soybeans with the application of glyphosate formulations in biostimulant association. Rev. Caatinga. 2020. № 33. P. 371–383.
De Andrade C.L., Da Silva A.G., Melo G.B. and others. Bioestimulantes Derivados de Ascophyllum Nodosum Associados ao Glyphosate nas Características Agronômicas da Soja RR. Rev. Bras. Herbic. 2018. № 17. 592 р.
Du Jardin P. Plant Biostimulants: Definition, Concept, Main Categories and Regulation. Sci. Hortic. 2015. № 196. P. 3–14.
Du Z., Zhu Y., Zhu L. and others. Effects of the Herbicide Mesotrione on Soil Enzyme Activity and Microbial Communities. Ecotoxicol. Environ. Saf. 2018. № 164. P. 571–578.
Katsenios N., Andreou V., Sparangis P. and others. Assessment of Plant Growth Promoting Bacteria Strains on Growth, Yield and Quality of Sweet Corn. Sci. Rep. 2022. № 12.
Li J., Van Gerrewey T., Geelen D. A Meta-Analysis of Biostimulant Yield Effectiveness in Field Trials. Front. Plant Sci. 2022. № 13. P. 1–13.
Matysiak K., Miziniak W. and others. Herbicides with Natural and Synthetic Biostimulants in Spring Wheat. Cienc. Rural. 2018. № 48. e20180405.
Navarro-León E., Borda E., Marín C. and others. Application of an Enzymatic Hydrolysed L-α-Amino Acid Based Biostimulant to Improve Sunflower Tolerance to Imazamox. Plants. 2022. № 11. 2761.
Ortiz-Botella M., Gómez I., Paneque P. and others. Use of Biostimulants Obtained from Okara in the Bioremediation of Soils Polluted by Imazamox. Bioremediat. J. 2022. № 26. P. 53-63.
Panfili I., Bartucca M.L., Marrollo G. and others. Application of a Plant Biostimulant to Improve Maize (Zea mays) Tolerance to Metolachlor. J. Agric. Food Chem. 2019. № 67. P. 12164–12171.
Rehim A., Amjad Bashir M., Raza Q.-U.-A. and others. Yield Enhancement of Biostimulants, Vitamin B12, and CoQ10 Compared to Inorganic Fertilizer in Radish. Agronomy. 2021. № 11. 697 р.
Sangiorgio D., Cellini A., Donati I. and others. Facing Climate Change: Application of Microbial Biostimulants to Mitigate Stress in Horticultural Crops. Agronomy. 2020. № 10. 794 р.
Soltani N., Shropshire C., Sikkema P.H. Effect of Biostimulants Added to Postemergence Herbicides in Corn, Oats and Winter Wheat. Agric. Sci. 2015. № 6. P. 527–534.
Soltani N., Shropshire C., Sikkema P.H. Responses of Dry Bean to Biostimulants Added to Postemergence Herbicides. Agric. Sci. 2015. № 6. P. 1023–1032.
Tejada M., García-Martínez A.M. and others. Application of MCPA Herbicide on Soils Amended with Biostimulants: Short-Time Effects on Soil Biological Properties. Chemosphere. 2010. № 80. P. 1088–1094.
Tejada M., García-Martínez A.M. and others. Response of Biological Properties to the Application of Banvel (2,4-D+MCPA+Dicamba) Herbicide in Soils Amended with Biostimulants. Springer. 2012. P. 241–253.
Tiryaki D., Aydın İ., Atıcı Ö. Psychrotolerant Bacteria Isolated from the Leaf Apoplast of Cold-Adapted Wild Plants Improve the Cold Resistance of Bean (Phaseolus vulgaris L.) under Low Temperature. Cryobiology. 2019. № 86. P. 111–119.
Yakhin O.I., Lubyanov A.A., Yakhin I.A., Brown P.H. Biostimulants in Plant Science: A Global Perspective. Front. Plant Sci. 2017. № 7. P. 2049.
Yang F., Gao M., Lu H. and others. Effects of Atrazine on Chernozem Microbial Communities Evaluated by Traditional Detection and Modern Sequencing Technology. Microorganisms. 2021. № 9. 1832.
