НАРОСТАННЯ ВЕГЕТАТИВНОЇ МАСИ ЕНЕРГЕТИЧНОЇ ВЕРБИ ДРУГОГО ВЕГЕТАЦІЙНОГО ПЕРІОДУ ЗАЛЕЖНО ВІД ТЕРМІНУ ЗАГОТІВЛІ САДИВНОГО МАТЕРІАЛУ ТА ЗАСТОСУВАННЯ ГЕЛЮ АБСОРБЕНТУ
DOI:
https://doi.org/10.37406/2706-9052-2025-2.8Ключові слова:
Salix triandra L., S. viminalis L., терміни заготівлі пагонів, живці, абсорбент MaxiMarin, біометричні показники рослин, висота пагонів, діаметр стебел, кількість пагонів в одному кущіАнотація
Стаття має на меті встановити особливості формування біометричних показників рослин двох видів енергетичної верби (Salix L.) у насадженнях другого року вегетації залежно від терміну заготівлі садивного матеріалу – пагонів та передсадивного обробляння живців абсорбентом. Дослідження проводили впродовж 2020–2022 рр. в умовах дослідного поля Інституту біоенергетичних культур і цукрових буряків НААН України (Київська обл.), що знаходиться в зоні нестійкого зволоження Правобережного Лісостепу України. Об’єктом дослідження слугували два види енергетичної верби: Salix triandra L. ‘Панфильська’ та Salix viminalis L. ‘Збруч’. Щорічно, у третій декаді березня – першій декаді квітня, насадження закладали стандартними живцями завдовжки 20–25 см та діаметром 2,0–2,5 см із трьома-чотирма добре розвиненими бруньками. Протягом вегетації щомісяця визначали такі біометричні показники: середню висоту рослин (см), діаметр стебел (мм), кількість стебел у кущі (шт.). Статистичну обробку результатів проводили з використанням дисперсійного аналізу для встановлення достовірності відмінностей між варіантами досліду. Дослідження показало, що термін заготівлі садивного матеріалу та застосування гелю-абсорбенту істотно впливали на формування біометричних показників енергетичної верби у насадженнях другого року вегетації. Кількість рослин, висота та діаметр стебел енергетичної верби в динаміці за вегетаційний період і в середньому за три роки залежали від сортових особливостей. Застосування гелю-абсорбенту сприяло приросту висоти рослин та діаметра стебел сорту ‘Панфильська’ при осінній заготівлі пагонів, тоді як у сорту ‘Збруч’ приріст був більшим за весняної заготівлі.
Посилання
Гелетуха Г.Г., Желєзна Т.А., Трибой О.В. Перспективи вирощування та використання енергетичних культур в Україні. Біоенергетична асоціація України. 2014. 33 с. https://uabio.org/wp-content/uploads/2020/04/position-paper-uabio-10-ua.pdf
Данюк Ю. С., Балагура О. В. Наростання вегетативної маси верби залежно від сортових особливостей та періоду заготівлі садивного матеріалу. Агробіологія. 2022. № 2 (174). С. 19–26. https://doi.org/10.33245/2310-9270-2022-174-2-19-26
Данюк Ю. С. Формування продуктивності садивного матеріалу енергетичної верби залежно від умов заготівлі та зберігання: дис. ... д-ра філософ.: 201. Київ, 2023. 185 с.
Доронін В. А., Кравченок Ю. В., Дрига В. В., Доронін В. В. Формування садивного матеріалу міскантусу в другому році вегетації залежно від елементів технології його вирощування. Біоенергетика. 2018. № 2. С. 28–31. https://doi.org/10.47414/be.2.2018.229253
Кателевський В. М. Урожайність міскантусу гігантського залежно від застосування нових елементів технології вирощування в умовах Лісостепу України. Наукові праці Інституту біоенергетичних культур і цукрових буряків. 2020. № 28. 221–229. https://doi.org/10.47414/np.28.2020.244149
Роїк М.В., Гументик М.Я., Мамайсур В.В. Перспективи вирощування енергетичної верби для вирощування твердого біопалива. Біоенергетика. 2013. № 2. С. 18–19.
Сінченко В.М., Роїк М.В., Фучило Я.Д. та ін. Енергетична верба: технологія вирощування та використання. Вінниця : ТОВ «Нілан-ЛТД». 2015. 340 с.
Сінченко В. М., Мельничук Г. А. Економічна ефективність вирощування енергетичної верби в Україні. Біоенергетика. 2021. № 1. С. 41–45. https://doi.org/10.47414/be.1.2018.229204].
Фучило Я.Д., Зелінський Б.В., Іванюк І.Д., Зелінська Л.Г. Вирощування енергетичних плантацій верби на маргінальних землях Київського Полісся. Житомир : НОВОград. 2023. 144 с. https://rep.btsau.edu.ua/bitstream/BNAU/9890/1/Vyroshchuvannia%20enerhetychnykh.pdf
Фучило Я. Д. Плантаційне лісовирощування: теорія, практика, перспективи. Київ : Логос. 2011. 464 с.;
Фучило Я.Д., Сінченко В.М., Гументик М.Я. Особливості вирощування енергетичної верби. Біоенергетика. 2016. №1(7). С. 11–13. https://doi.org/10.47414/be.1.2016.253889;
Alexopoulou E., Christou M., Eleftheriadis I. Role of 4F cropping in determining future biomass potentials, including sustainability and policy related issues. Biomass Department of CRES, 2010-2012. https://www.semanticscholar.org/paper/Role-of-4F-cropping-in-determining-future-biomass-Alexopoulou-Christou/a8a248e758e6ffb891fb1b9219e50d70463915a7
Christersson L. High technology biomass production by Salix clones on a sandy soil in southern Sweden. Tree Physiology. 1986. Vol. 2, Iss. 1–3. P. 261–277. https://doi.org/10.1093/treephys/2.1-2-3.261
N. El Bassam N. Handbook of Bioenergy Crops: A Complete Reference to Species, Development and Applications. London ; Washington, DC : Earthscan, 2010. 544 p.
Krzyżaniak M., Stolarski M.J., Szczukowski S. et all. Willow biomass obtained from different soils as a feedstock for energy. Industrial Crops and Products. 2015. Vol. 75. P.114-121. https://doi.org/10.1016/j.indcrop.2015.06.030
Labrecque M., Teodorescu T. I., Cogliastro A., Daigle S. Growth patterns and biomass productivity of two Salix species grown under short-rotation intensive culture in southern Quebec. Biomass and Bioenergy. 1993. Vol. 4, Iss. 6. P. 419–425. https://doi.org/10.1016/0961-9534(93)90063-A
Zhang H., Zhang Z., Qi X. et all. Manganese Monoxide/Biomass-Inherited Porous Carbon Nanostructure Composite Based on the High Water-Absorbent Agaric for Asymmetric Supercapacitor. ACS Sustainable Chemistry & Engineering. 2019. Vol. 7, Iss. 4. P. 4284–4294. https://doi.org/10.1021/acssuschemeng.8b06049