ЕКОЛОГІЧНЕ ВИПРОБУВАННЯ СЕРЕДНЬОСТИГЛИХ СОРТІВ СОЇ КУЛЬТУРНОЇ В КОНТРАСТНИХ УМОВАХ ДОВКІЛЛЯ
DOI:
https://doi.org/10.37406/2706-9052-2025-2.11Ключові слова:
пластичність, стабільність, урожайність, адаптивністьАнотація
Метою дослідження було вивчення динаміки формування врожайності середньостиглих сортів сої культурної в різних кліматичних зонах України залежно від погодних умов та оцінювання їх адаптивної здатності. Упродовж 2023–2024 рр. у польових умовах на території Одеської (Степ), Черкаської (Лісостеп) і Житомирської (Полісся) областей досліджували 14 нових сортів сої середньостиглої групи української (Титан st, Інгуз, Турізас) і зарубіжної (Акардія, Алісія – Австрія; Дара, Терсія, Нептун – Канада; ЕС ВІЗИТОР, ЕС КОЛЕКТОР, ЕС КОМПОЗИТОР – Франція; Віталіна, Зевс Кармеліта – Польща) селекції, що рекомендовані для Степу, Лісостепу й Полісся України, за стандарт узято сорт Титан як найбільш апробований. Статистичну обробку даних проводили за допомогою загальноприйнятих методів польових і генетико-статистичних досліджень за допомогою програми Statistica 12. У результаті досліджень визначено адаптивну здатність сортів за показником «урожайність» і встановлено силу кореляції між рівнем урожайності й кліматичними умовами зон вирощування. Виділено найбільш адаптовані, стабільно й високоврожайні сорти для різних кліматичних зон України. Урожайність сої сильно варіювала залежно від зони вирощування: 1,53 т/га – Степ, 2,31 т/га – Лісостеп, 2,4 т/га – Полісся. Найсприятливішими умовами для формування стабільного й високого врожаю визначено Лісостеп (CVG/CVЕ = 0,89) і Степ (CVG/CVЕ = 0,86), а узагальнене співвідношення коефіцієнтів генетичної (CVG) та екологічної (CVЕ) варіації (0,98) підтвердило, що умови України сприятливі для реалізації біологічного потенціалу середньостиглих сортів сої. Для вирощування в різних кліматичних зонах України рекомендовано найбільш адаптовані сорти сої середньостиглої групи: стабільно високоврожайні ЕС ВІЗИТОР (2,46 т/га) й ЕС КОЛЕКТОР (2,41 т/га) і нестабільно високоврожайний сорт Алісія (2,41 т/га). Також визначено стабільно низьковрожайні сорти сої Віталіна, Інгуз, Турізас і Дара – 1,77–1,86 т/га. Проведене дослідження сприяло визначенню найбільш продуктивних сортів сої, придатних для вирощування в різних кліматичних зонах України. Розраховані статистичні моделі сприятимуть прогнозуванню врожайності й оптимізації вирощування культури.
Посилання
Білявська Л. Г., Білявський Ю. В., Діянова А. О., Мирний М. В. Сорти сої для Степу та Лісостепу України. Scientific Progress & Innovations, 2021. 1, 135–140. https://doi.org/10.31210/visnyk2021.01.16
Забарна Т.А., Череншюк В.В. Агроекологічні аспекти вирощування сої (Glycine max L.) в Україні. Агроекологічний журнал. 2024. № 1. С. 108–116. https://doi.org/10.33730/2077-4893.1.2024.299945.
Мазур В.А., Дідур І.М., Панцирева Г.В. Обґрунтування адаптивної сортової технології вирощування зернобобових культур в правобережному Лісостепу України. Сільське господарство та лісівництво. 2020. № 18. С. 5–17.
Методика проведення експертизи сортів рослин групи зернових, круп’яних та зернобобових на придатність до поширення в Україні. Київ, 2016. 81 с. URL: https://sops.gov.ua/uploads/page/5a5f4147d3595.pdf (дата звернення: 05.02.2025).
Abdala L., & Santiago T., Alejo R., Schwalbert R., Correndo A., Martin N. Yield environment changes the ranking of soybean genotypes. Field Crops Research. 2025. 321. 109661. 10.1016/j.fcr.2024.109661.
Eberhart S.A., Russell W.A. Stability parameters for comparing varieties. Crop. Sci. 1966. Vol. 6. № 1. P. 36–40.
Fehr W.R., Walter R. Principles of culti var development: Theory and technique. 1939. 536 p. URL: https://dr.lib.iastate.edu/entities/publication/b12f8493-0f67-4dfb-b9bb-45e082b2268f.
Finlay K.W., Wilkinson G.N. The analysis of adaptation in a plant breeding program. Aust. Journ. Agric. Res. 1963. № 14. P. 742–754.
Gilbert C., Martin N. Using agro-ecological zones to improve the representation of a multi-environment trial of soybean varieties. Front. Plant Sci. 2024. № 15. DOI: 10.3389/fpls.2024.1310461.
Khodanitska O., Pohorila L., Shevchuk O., Tkachuk O., Matviichuk, O. Yield and seed quality of soybeans in the Ukrainian Right-bank Foreststeppe. Feeds and Feed Production, 2024. (98), 120–128. https://doi.org/10.31073/kormovyrobnytstvo202498-11
Li J., Nadeem M., Chen L., Wang M., Wan M., Qiu L. Differential proteomic analysis of soybean anthers by iTRAQ under high-temperature stress. J Proteom. 2020. 229. 103968.
Li Y., Zhou G., Ma J., Jiang W., Jin L. De novo assembly of soybean wild relatives for pan-genome analysis of diversity and agronomic traits. Nat Biotechnol. 2014. 32. P. 1045–1052.
Liu Y, Li J, Zhu L, Jones A, Rose R, Song Y. Heat stress in legume reproduction: effects, causes and future prospects. Front Plant Sci. 2019. 10. 938.
Rossielle A.A., Hemblin J. Theoretical aspects of selection for yield in stress and non- stress environvents. Crop. Sci. 1981. № 21 (6). Р. 943–946. http://dx.doi.org/10.2135/cropsci1981.0011183X002100060033x.
Smith A.B., Cullis B.R., Thompson R. The analysis of crop cultivar breeding and evaluation trials: an overview of current mixed model approaches. The Journal of Agricultural Science. 2005. № 143 (6). Р. 449–462. DOI: 10.1017/S0021859605005587.
Yatsenko V., Poltoretskiy S., Yatsenko N., Poltoretska N., Mazur O. Agrobiological assessment of green bean varieties by adaptability, productivity, and nitrogen fixation. Scientific Horizons, 2023. 26(7), 79–94. doi: 10.48077/ scihor7.2023.79.
