ВПЛИВ СТРОКІВ СІВБИ, СОРТУ ТА УДОБРЕННЯ НА ФРАКЦІЙНИЙ І АМІНОКИСЛОТНИЙ СКЛАД БІЛКА ЗЕРНА КВАСОЛІ ЗВИЧАЙНОЇ

Автор(и)

  • О. В. Овчарук Заклад вищої освіти «Подільський державний університет» https://orcid.org/0000-0002-1117-962X
  • В. І. Овчарук Заклад вищої освіти «Подільський державний університет» https://orcid.org/0000-0003-2115-0916
  • О. В. Ткач Заклад вищої освіти «Подільський державний університет» https://orcid.org/0000-0002-1368-673X
  • О. А. Скриник Національний університет біоресурсів та природокористування України https://orcid.org/0000-0003-0332-5073
  • Г. А. Аветісян Заклад вищої освіти «Подільський державний університет»

DOI:

https://doi.org/10.37406/2706-9052-2025-2.15

Ключові слова:

квасоля, сорт, удобрення, азотне живлення, вміст білка, амінокислотний склад, строки сівби, технологія вирощування

Анотація

Вивчено вплив строків сівби та удобрення на амінокислотний склад білка зерна сортів квасолі звичайної Phaseolus vulgaris L. Цінність квасолі, насамперед, визначається підвищеним вмістом у зерні добре розчинного і засвоюваного білка, який перетравлюється краще за білок інших зернобобових культур. За хімічним складом насіння квасолі містить, %: білка 17–33, жиру – 0,8–3,6, крохмалю – 50–60, клітковини – 5–8, цукру – 5–6, золи – близько 4%. Білок квасолі представлений великою кількістю цінних амінокислот, необхідних для харчування, а саме, %: аргініну – 8,1–9,9, гістидину – 2,3–3,6, лізину – 3,4–5,7, метіоніну – 1,7–1,9, тирозину – 2,4–3, триптофану – 0,8–1,8, цистину – 1,2–1,6. Цукри приставлені в основному глюкозою, фруктозою та сахарозою. Також насіння квасолі містить мінеральні речовини, %: K2О – 1,72, Na2O – 0,06, CaO – 0,24, MoO – 0,29, P2O5 – 1,38. Зміна якісного складу залежить від досліджуваних факторів. В умовах сухого клімату, в період росту і розвитку рослин квасолі, в насінні, особливо під час дозрівання, нагромаджується більше глобулінів і менше водорозчинних білків, порівняно з більш сприятливими умовами. Насіння квасолі містить усі незамінні амінокислоти, проте деяких із них недостатньо, зокрема метіоніну. Крім цього, на вміст вільних амінокислот, випливають умови живлення рослин. Так, від підвищення доз азотних добрив змінюються їх показники. При одній і тій же дозі азоту менш продуктивні сорти нагромаджують відносно більше білка, в порівнянні з високопродуктивними сортами, які відрізняються за інтенсивністю фотосинтетичної діяльності і здатністю синтезувати їх в умовах достатнього азотного живлення. Результатами досліджень встановлено, що залежно від строків сівби, сортів та удобрення змінювався якісний склад зерна квасолі. Найвищі показниками вмісту загального азоту встановлено від сівби 30.04–1.05 і 21–23.05 з середніми значеннями 4,36 і 4,30%, відповідно. Із внесенням добрив показники загального азоту від сівби 21–23.04 і 30.04–1.05 становили 4,11 і 4,04%. Вміст сірковмістних амінокислот білка квасолі звичайної зменшується від ранніх до більш пізніх строків сівби. У сорту Мавка строки сівби не впливали на показники цієї групи амінокислот. В сумі незамінних амінокислот найбільша питома вага у лізина – 20–25 %, лейцина – 20-25 %, фенілаланіна – 14–18 %, найменше – з метіоніна – 0,4–3,2 %.

Посилання

Бабенко Л.М., Мартин Г. І., Мусатенко Л. І., Харченко О. В., Казачков М.Г. Структурно-функціональні особливості проростання насіння квасолі. Фізіологія и біохімія культур. рослин. 2003. № 2. С. 138–143.

Безугла О.М., Кобизєва Л.Н. Генетичні ресурси рослин у вирішенні проблем селекції квасолі в Україні: зб. наук. пр. Селекційно-генетичного інституту. 2015. Вип. 26. С. 74–83.

Голодна А.В., Акуленко В.В., Столяр О.О. Формування продуктивності квасолі звичайної залежно від елементів технології вирощування в північній частині Лісостепу. Збірник наукових праць ННЦ “Інститут землеробства НААН”. 2013. Вип. 1–2. C. 120–124.

Кириченко В.В., Кобизєва Л.Н., Петренкова В.П. та ін. Ідентифікація ознак зерно-бобових культур (квасоля, нут, сочевиця) / за ред. В.В. Кириченка. Харків, 2009. С. 87–115.

Кіндрук М.О. Насіння сільськогосподарських культур. Методи визначення якості: ДСТУ 4138-2002 / М. Кіндрук, О. Слюсаренко, В. Гечу, В. Маласай, М. Гаврилюк та ін. К.: Держспоживстандарт України, 2003. 173 с.

Корнійчук О.В., Юрчук С.С. Вплив погодно-кліматичних параметрів на урожайність насіння ріпаку озимого. Корми і кормовиробництво. 2023. № 95. С. 74–87.

Мазур О.В., Колісник О.М., Телекало Н.В. Генотипні відмінності сортозразків квасолі звичайної за технологічністю. Сільське господарство та лісівництво. Вінниця, 2017. № 7. Т. 2. С. 33–39.

Овчарук О.В., Овчарук В.І., Ткач О.В., Рудь А.В. Показники схожості насіння при проростанні квасолі, звичайної залежно від різних погодно-кліматичних умов. Таврійський науковий вісник. 2023. Вип. 131. С. 168–174.

Овчарук О.В., Овчарук В.І., Ткач О.В., Кравченко В.С. Вплив строків сівби і крупності насіння на цвітіння та плодоутворення квасолі звичайної Збірник наукових праць УНУС. Умань, 2022. Вип. 101. Ч.1. С. 115–121.

Оліфірович С.Й., Оліфірович В.О. Урожайність вітчизняних сортів квасолі звичайної (зернової) в умовах південної частини Лісостепу Західного. Передгірне та гірське землеробство і тваринництво. 2020. Вип. 68 (І). С. 162–175.

BEANS: One of the First Cultivated Crops. URL: http://www.foodreference.com/html/artbeans.html.

Didur I., Сhynchyk O., Pantsyreva H., Olifirovych S., Olifirovych V., Tkachuk O. Effect of fertilizers for Phaseolus vulgaris L. productivity in Western Forest-Steppe of Ukraine. Ukrainian Journal of Ecology. 2021. 11(1). P. 419–424.

##submission.downloads##

Опубліковано

2025-05-30