ПЕРСПЕКТИВИ ЗЕЛЕНОГО ПАЛОМНИЦТВА НА ХМЕЛЬНИЧЧИНІ: РОЛЬ ЦИФРОВИХ ТЕХНОЛОГІЙ У РОЗВИТКУ CAMINO PODOLICO
DOI:
https://doi.org/10.37406/2706-9052-2025-2.22Ключові слова:
Camino Podolico, Хмельницька область, ІТП, цифрові технології, проживання, рекламна кампаніяАнотація
Релігійний туризм є одним із найбільш динамічних напрямів туристичної індустрії, що поєднує духовні переживання, культурну спадщину та економічний розвиток регіонів. Одним із перспективних напрямів є зелене паломництво, що передбачає екологічно відповідальні подорожі та використання цифрових технологій для покращення туристичного досвіду. У цьому контексті розвиток паломницького маршруту Camino Podolico у Хмельницькій області є важливим аспектом, який може сприяти збереженню природного середовища, залученню міжнародних туристів і створенню нових можливостей для місцевих громад. Дослідження ґрунтується на аналізі світових практик розвитку паломницьких маршрутів, зокрема досвіду Каміно де Сантьяго в Іспанії, та враховує основні екологічні та інфраструктурні виклики. Використання цифрових технологій, таких як мобільні додатки для навігації та бронювання, відіграє ключову роль у підвищенні доступності маршруту та покращенні комунікації серед паломників. Для аналізу туристичної привабливості Camino Podolico у Хмельницькій області застосовано метод оцінки туристичної готовності регіону (TDI), що включає комплексну оцінку таких параметрів, як інфраструктура, ресурсна база, соціально-економічний рівень та конкурентна позиція. Кожен із показників оцінювався за 5-бальною шкалою, що дозволило визначити узагальнений індекс туристичної привабливості регіону. Отримане значення ІТП на рівні 3,12 свідчить про помірний рівень готовності Хмельниччини до прийому паломників та необхідність подальшого розвитку маршруту. Для трансформації Camino Podolico у потужний інструмент залучення туристів запропоновано комплекс заходів, серед яких – активізація залучення місцевих підприємців та організацій для створення розвиненої мережі бюджетного житла та харчування для паломників, розширення рекламної кампанії, а також посилення співпраці з міжнародними паломницькими асоціаціями для популяризації маршруту серед іноземних туристів. Таким чином, дослідження підтверджує, що зелений паломницький туризм у Хмельницькій області має значний потенціал, проте його реалізація вимагає комплексного підходу, включаючи розвиток інфраструктури, цифрових рішень та міжнародного співробітництва. Camino Podolico може стати важливим інструментом не лише для культурного та духовного розвитку регіону, а й для його економічного зростання.
Посилання
Luhovyi, B.V., & Ostrovska, N. (2022). Osoblyvosti rozvytku relihiinoho turyzmu na Ternopilli [Features of the development of religious tourism in Ternopil] [in Ukrainian].
Nagírnyak, A. (2022). Palomnytstvo ta relihiinyi turyzm: Kharakterni rysy ta osoblyvosti [Pilgrimage and religious tourism: Characteristics and features]. Economy and society – Ekonomika ta suspilstvo, (44). https://doi.org/10.32782/2524-0072/2022-44-91 [in Ukrainian].
Panchenko, S.A. (2019). Relihiinyi turyzm v Ukraini: stan, potentsial, perspektyvy [Religious tourism in Ukraine: status, potential, prospects]. Kyiv: Avtohraf, 22–24 [in Ukrainian].
Pankiv, N. (2022). Tendentsii rozvytku relihiinoho turyzmu v Karpatskomu rehioni Ukrainy [Trends in the development of religious tourism in the Carpathian region of Ukraine]. Visnyk Khmelnytskoho natsionalnoho universytetu. Ekonomichni nauky – Herald of Khmelnytskyi National University. Economic Sciences, 304(2(1)), 77–89 [in Ukrainian].
Campos, C., Laso, J., Cristóbal, J., Albertí, J., Bala, A., Fullana, M., & Aldaco, R. (2022). Towards more sustainable tourism under a carbon footprint approach: The Camino Lebaniego case study. Journal of Cleaner Production, 369, 133222. https://doi.org/10.1016/j.jclepro.2022.133222 [in English].
Canton, H. (2021). World Tourism Organization – UNWTO. In The Europa Directory of International Organizations 2021, pp. 393–397. Routledge [in English].
Kunaeva, M. (2012). Sustainable tourism management along the Camino de Santiago pilgrimage routes (Bachelor’s thesis). HAAGA-HELIA University of Applied Sciences. Retrieved from: https://www.theseus.fi/handle/10024/40139 [in English].
Lois González, R.N.C. (2013). The Camino de Santiago and its contemporary renewal: Pilgrims, tourists and territorial identities. Culture and Religion, 14(1), 8–22. https://doi.org/10.1080/14755610.2012.756406 [in English].
Meištė, R., Navickienė, R., & Sadauskaitė, R. (2019). Perspectives of green pilgrimage tourism in Lithuania. Balkan and Near Eastern Journal of Social Sciences, 65–72 [in English].
Romanelli, M., Gazzola, P., Grechi, D., & Pollice, F. (2021). Towards a sustainability‐oriented religious tourism. Systems Research and Behavioral Science, 38(3), 386–396. https://doi.org/10.1002/sres.2791 [in English].
Sharpley, R. (2020). Tourism, sustainable development and the theoretical divide: 20 years on. Journal of Sustainable Tourism, 8(1), 1–19. https://doi.org/10.1080/09669582.2020.17797 [in English].