ВПЛИВ ТЕМПЕРАТУРНИХ АНОМАЛІЙ НА ПОТРЕБУ У ЗРОШЕННІ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ КУЛЬТУР
DOI:
https://doi.org/10.37406/2706-9052-2026-1-16Ключові слова:
евапотранспірація, посухи, температурні аномалії, індекс SPEI, водоспоживання культур, водний баланс агроекосистемАнотація
У статті висвітлено питання прогнозу потенційної евапотранспірації (ЕТ₀) і температурних змін літнього періоду (червень–серпень) 2023–2030 рр., враховуючи водоспоживання сільськогосподарських культур та індекс посухи SPEI. Підвищення температури повітря, особливо в літній період, суттєво впливає на водний баланс агроекосистем, зумовлюючи зростання випаровування з поверхні ґрунту та транспірації рослин. Встановлено, що підвищення середньої літньої температури на 0,3–0,5°C щороку призводитиме до збільшення ЕТ₀ з 18,74 мм у 2026 році до 23,41 мм у 2030 році, що відображає посилення випаровуваності та дефіцит ґрунтової вологи. Дослідженнями встановлено, що коефіцієнти водоспоживання культур (Kc) зростатимуть: кукурудза з 0,81 до 0,85, соя з 0,71 до 0,75, овочі з 1,01 до 1,05, що у сукупності з підвищенням ЕТ₀ збільшуватиме потребу у зрошенні: кукурудза – 15,18–19,9 мм, соя – 13,31–17,56 мм, овочі – 18,93–24,58 мм. Дослідженнями також встановлено, що зменшення значень індексу SPEI від –0,5 до –2,5 підсилюватиме водний стрес та збільшуватиме потенційну евапотранспірацію на 5–25 %, що вказує на зростання ризику літніх посух у регіоні. Результати досліджень дають підставу рекомендувати застосування адаптивних та водозберігаючих технологій поливу, інтеграцію агрометеорологічного прогнозування з управлінням водними ресурсами та пріоритетне забезпечення овочевих культур у критичні фази розвитку. Встановлено, що зрошення стає необхідним агротехнічним заходом уже з 2027–2028 рр., а до 2029–2030 рр. формуються кліматично напружені літні умови, близькі до південних степових. Перспективними є подальші дослідження щодо оцінки ефективності різних систем поливу, впровадження краплинного та мікрозрошення, розвитку кліматично орієнтованих моделей водокористування та інтеграції агрометеорологічного прогнозування з управлінням меліоративними системами для підвищення стійкості агроекосистем Полтавської області до зростаючих температурних аномалій і посух.
Посилання
Балюк С. А., Медведєв В. В. Ґрунтові ресурси України та їх стійкість до посух. Харків : Стильна типографія, 2015. 150 с.
Бойченко С. Г. Кліматичні зміни та їх вплив на агросферу України. Київ : Наукова думка, 2019. 220 с.
Ласло О. О., Панченко К. С. Агрокліматичні та ґрунтові ризики в органічному землеробстві. Аграрні інновації. 2025. № 32. С. 149–153. https://doi.org/10.32848/agrar.innov.2025.32.21
Маренич М. М., Ласло О. О., Драч В. С. Адаптивні властивості гібридів кукурудзи до несприятливих кліматичних умов. Зрошуване землеробство. 2024. № 82. С. 43–47. https://doi.org/10.32848/0135-2369.2024.82.7
Geli H. M. E., Omar I., Elshinawy M. Y., DuBios D. W., Prehodko L., Smith K. H., Badawy A.-H. A. Prediction and forecast of short-term drought impacts using machine learning to support mitigation and adaptation efforts: preprint 2025. 29 с. URL: https://arxiv.org/abs/2512.18522
Ghobadi M., Badehian Z. Assessment of agricultural drought severity using multi‑temporal remote sensing data in Lorestan region. Scientific Reports. 2025. Vol. 15. Art. 18528. https://doi.org/10.1038/s41598‑025‑03087‑4
Kulkarni S., Sawada Y. Near-global Agro-climatological Drought Monitoring Dataset. Scientific Data. 2025. Vol. 12. Art. 2038. https://doi.org/10.1038/s41597-025-06316-7
Pereira L., Fereres E. Irrigation scheduling under water scarcity. Agricultural Water Management. 2017. Vol. 179. P. 262–274.
Sreeparvathy V., Debdut S., Mishra A.K. A review of advances in flash drought research: challenges and future directions. Earth’s Future. 2025. Vol. 13. No. 8. Art. e2025EF006603. https://doi.org/10.1029/2025EF006603
Wang L., Ren W. Drought in agriculture and climate‑smart mitigation strategies. Cell Reports Sustainability. 2025. Vol. 2. Issue 6. Article 100386. https://doi.org/10.1016/j.crsus.2025.100386.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.







