АГРОЕКОЛОГІЧНО ОБҐРУНТОВАНЕ АЗОТНО-МІКРОЕЛЕМЕНТНЕ ЖИВЛЕННЯ КУКУРУДЗИ В УМОВАХ ЗАХІДНОГО ЛІСОСТЕПУ УКРАЇНИ

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.37406/2706-9052-2026-1-18

Ключові слова:

гібриди кукурудзи, дослідження технології, азотно-мікроелементне живлення, КАС, цинк, стимулятор росту

Анотація

Підвищення продуктивності кукурудзи залишається одним з ключових завдань сучасного рослинництва, особливо в умовах Західного Лісостепу України, де кліматичні та ґрунтові умови обмежують реалізацію генетичного потенціалу гібридів. Одним із головних факторів, що визначають урожайність та якість зерна, є система живлення, зокрема забезпечення рослин достатньою кількістю азоту та мікроелементів. Недостатнє або неправильне внесення добрив призводить до зниження продуктивності та погіршення якості продукції, тоді як надмірне використання мінеральних добрив підвищує ризик негативного впливу на довкілля. Мета дослідження полягала у визначенні ефективності різних варіантів азотно-мікроелементного живлення та стимуляторів росту на врожайність кукурудзи різних груп стиглості – Фернандо (ФАО 260), Лауро (ФАО 300) та Акустика (ФАО 350) у 2022–2024 роках. Результати досліджень показали, що контрольні ділянки без добрив мали найнижчу врожайність – 9,13–9,78 т/га. Внесення КАС 30 забезпечило приріст на 0,5–0,7 т/га, додавання цинку – додатково 0,2–0,3 т/га, а комплексне застосування КАС і стимулятора росту «Авангард Кукурудза» дало приріст до 1,0–1,2 т/га, демонструючи високу ефективність комбінованого живлення. Середньо- та пізньостиглі гібриди проявляли більший абсолютний приріст урожайності порівняно з ранньостиглим, проте внесення добрив мало більший практичний ефект, ніж генетичні відмінності. Статистичний аналіз підтвердив достовірність результатів, а максимальний ефект спостерігався у роки з оптимальними погодними умовами. Раціональне азотно-мікроелементне живлення дозволяє підвищити врожайність і якість зерна, ефективно використовувати добрива та мінімізувати їх негативний вплив на довкілля. Таким чином, застосування комбінованої системи живлення, що включає КАС, мікроелементи та стимулятори росту, є ефективним та екологічно безпечним методом підвищення продуктивності кукурудзи в умовах Західного Лісостепу України, забезпечуючи синергію між агротехнічною ефективністю та збереженням природних ресурсів.

Посилання

Гаврюшенко О. О., Рудас В. О. Вплив деяких елементів технології вирощування на продуктивність гібридів кукурудзи в умовах північного Степу України. Таврійський науковий вісник. 2025. № 142(1). С. 30–35. https://doi.org/10.32782/2226-0099.2025.142.1.5

Єремко Л. С., Кирлиця А. О. Формування продуктивності кукурудзи залежно від мінерального удобрення і густоти посіву. Таврійський науковий вісник. 2025. № 143(1). С. 98–105. https://doi.org/10.32782/2226-0099.2025.143.1.12

Забарна Т. А., Броннікова Л. Ф., Остапчук Р. В. Вплив рівнів мінерального живлення на індивідуальну продуктивність та урожайність різностиглих гібридів кукурудзи. Таврійський науковий вісник. 2025. № 142(1). С. 49–59. https://doi.org/10.32782/2226-0099.2025.142.1.8

Лень О. І., Тоцький В. М., Гангур В. В., Єремко Л. С. Вплив системи удобрення та основного обробітку ґрунту на продуктивність гібридів кукурудзи. Вісник Полтавської державної аграрної академії. 2021. № 2. С. 52–58. https://doi.org/10.31210/visnyk2021.02.06

Молдован Ж. А., Собчук С. І. Оцінка показників індивідуальної продуктивності рослин кукурудзи за допосівної обробки насіння та позакореневого підживлення. Зернові культури. 2018. № 2(1). С. 101–108. https://doi.org/10.31867/2523-4544/0014

Паламарчук В. Д., Демчук Б. С. Роль позакореневих підживлень у сучасних технологіях вирощування зернової кукурудзи. Сільське господарство та лісівництво. 2021. № 20. С. 60–76. https://doi.org/10.37128/2707-5826-2021-5

Хмелюк О. Система удобрення кукурудзи. LNZ Group. URL: https://www.lnz.com.ua/news/sistema-udobrennakukurudzi (дата звернення: 20.12.2025).

Цилюрик О. І., Сологуб І. М. Регулятори росту в посівах кукурудзи Північного Степу України. Таврійський науковий вісник. 2023. № 132. С. 237–248. https://doi.org/10.32782/2226-0099.2023.132.29

Юрченко С. О., Шакалій С. М., Баган А. В. Формування продуктивного потенціалу гібридів кукурудзи за групами стиглості. Аграрні інновації. 2022. № 13. С. 7–11. https://doi.org/10.32848/agrar.innov.2022.13.1

Юрченко С. О., Шакалій С. М., Баган А. В., Іващенко В. М., Бараболя О. В., Покотило А. В. Формування біометричних показників та рівня врожайності гібридів кукурудзи за групами стиглості. Зрошуване землеробство. 2022. № 77. С. 5–8. https://doi.org/10.32848/0135-2369.2022.77.1

Rasheed A., Jie H., Ali B., He R., Zhao L., Ma Y., Xing H., Qari S.H., Hassan M.U., Hamid M.R., Jie Y. Breeding droughttolerant maize (Zea mays) using molecular breeding tools: Recent advancements and future prospective. Agronomy. 2023. Vol. 13(6). Р. 1459. https://doi.org/10.3390/agronomy13061459

Sheoran S., Kaur Y., Kumar S., Shukla S., Rakshit S., Kumar R. Recent advances for drought stress tolerance in maize (Zea mays L.): Present status and future prospects. Frontiers in Plant Science. 2022. Vol. 13. 872566. https://doi.org/10.3389/fpls.2022.872566

Shkatula Yu., Matsera O., Zabarna T. The application of different fertilizer system for the formation of corn (Zea mays) hybrids grain productivity. Agriculture and Forestry. 2022. Vol. 4(27). Р. 25–40. https://doi.org/10.37128/2707-5826-2022-4-3

##submission.downloads##

Опубліковано

2026-04-27