ПРОЦЕС НАКОПИЧЕННЯ МАСИ ЗЕРНІВКИ ЯЧМЕНЮ ЯРОГО ЗАЛЕЖНО ВІД ВПЛИВУ ЗАСТОСУВАННЯ ЛИСТКОВОГО ПІДЖИВЛЕННЯ РОСЛИН МІКРОДОБРИВОМ

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.37406/2706-9052-2026-2-2

Ключові слова:

ячмінь ярий, налив зерна, маса зернівки, листкове підживлення, GelyFLOW, репродуктивні органи, динаміка накопичення маси

Анотація

Метою досліджень було встановити вплив листкового підживлення ячменю ярого мікродобривом GelyFLOW на процес формування урожаю за третім структурним компонентом урожайності. Дослідити процес динаміки накопичення маси зернівки ячменю при триразовому підживленні рослин. Методи – польовий, лабораторний, аналітичний, узагальнено-конкретизований. Об’єкт досліджень – процес динаміки накопичення маси зернівки ячменю ярого сорту Сєбастьян. Тип ґрунтів – темно-сірий опідзолений. Норма використання добрива GelyFLOW 1,5 л/га, у відповідності робочого розчину 200 л/га. За результатами досліджень доведено, що листкове підживлення рослин ячменю ярого є фактором ефективного впливу на параметр маси зернівки як інтегрального компонента структури урожайності, який належить до важливих агроприйомів технологічного характеру в забезпеченні посилення процесу реалізації потенціала продуктивності генеративних органів культури. Триразове листкове підживлення рослин ячменю ярого мікродобривом GelyFLOW два рази під час кущіння рослин та третій перед настанням фази цвітіння, істотно сприяє інтенсивності накопичення маси зернівки. Встановлені істотні розходження показників порівняно даних варіанта досліду, де застосування мікродобрива відбувалося два рази під час процесу кущіння. На початковому стартовому етапі розвитку зернівки показник її маси був вищим на 0,4 мг, через 7 днів істотна різниця даних становила на рівні 2,8 мг, за третього дослідження на 14 день результати за варіанта триразового застосування мікродобрива були більшими на 3,1 мг, за четвертого – на 2,8 мг і за п’ятого – на 2,4 мг. Реалізація потенціала репродуктивних органів ячменю ярого характеризується максимальною інтенсивністю накопичення маси зернівки на початку фази наливу зерна. При додатковому застосуванні мікродобрива перед настанням фази цвітіння за перші 7 днів від початку наливу зернівки приріст становив на рівні 21,8 мг. В подальшому за кожні наступні 7 днів відбувалося зниження інтенсивності накопичення маси зернівки, що стверджується відповідно показниками 11,0 мг, 7,8 мг та 6,6 мг за четвертого циклу розвитку. За дворазового застосування листкового підживлення ячменю під час фази кущіння рослин процес накопичення маси зернівки характеризується аналогічною закономірністю. Позакореневе підживлення за порівняння двох варіантів застосування мікродобрива GelyFLOW не змінює загальну динаміку формування урожаю за третім складовим компонентом урожайності, проте третє застосування листкового підживлення рослин перед початком цвітіння забезпечує стабільно вищі абсолютні показники маси зернівки на кожному аналітичному процесі дослідження.

Посилання

Гангур В.В., Кочерга А.А., Пипко О.С., Лень О.І. Ефективність мікродобрив за умови обробки насіння та листкового підживлення посівів пшениці озимої. Вісник Полтавської державної аграрної академії. 2021. №2. С. 46–51. https://doi.org/10.31210/visnyk2021.02.05

Гораш О.С., Климишена Р.І. Залежність фріабілітивності пивоварного ячменю ярого від впливу позакореневого підживлення. Вісник Уманського національного університету садівництва. 2020. №1. С. 6–10. https://doi.org/10.31395/2310-0478-2020-1-6-10

Дем’янюк О.С., Полтава О.П. Позакореневе підживлення як ефективний спосіб підвищення продуктивності сільськогосподарських культур. Агроекологічний журнал. 2025. №4. С. 143–150. https://doi.org/10.33730/2077-4893.4.2025.345451

Климишена Р.І. Залежність маси зернівки ячменю ярого від впливу позакореневого підживлення рослин мікродобривами. Таврійський науковий вісник. 2020. №112. С. 82–87. https://doi.org/10.32851/2226-0099.2020.112-11

Коткова Т.М., Довбиш Л.Л. Вплив позакореневого (фоліарного) підживлення рослин пшениці озимої на урожай і якість зерна. Український журнал природничих наук. 2023. №3. С. 176–185. https://doi.org/10.32782/naturaljournal.3.2023.176-185

Полтава О.П., Дем’янюк О.С. Ефективність позакореневого підживлення кукурудзи (Zea mays L.) у Лівобережному Лісостепу України. Агроекологічний журнал. 2025. №2. С. 148–155. https://doi.org/10.33730/2077-4893.2.2025.333840

Jarecki W., & Czernicka M. Reaction of winter wheat (Triticum aestivum L.) depending on the multi-component foliar fertilization. Chemistry Proceedings. 2022. Vol. 10, Issue 1. P. 68. https://doi.org/10.3390/IOCAG2022-12292

Ssemugenze B., Ocwa A., Kuunya R., Gumisiriya C., Bojtor C., Nagy J., Széles A., & Illés Á. Enhancing maize production through timely nutrient supply: the role of foliar fertiliser application. 2025. Agronomy. Vol. 15, Issue 1. P. 176. https://doi.org/10.3390/agronomy15010176

Stadnik B., Tobiasz-Salach R. Physiological response of oat (Avena sativa L.) to the foliar application of silicon in conditions of increased soil salinity. Chemistry Proceedings. 2022. Vol. 10, Issue 1. P. 21. https://doi.org/10.3390/IOCAG2022-12332

Stadnik B., Tobiasz-Salach R., Migut D. Influence of foliar application of microelements on yield and yield components of spring malting barley. Agriculture. 2024. Vol. 14, Issue 3. P. 505. https://doi.org/10.3390/agriculture14030505

Wagan Z.A., Buriro M., Wagan T.A., Wagon Z.A., Jamro S.A., Memon Q.U.A., & Wagan S.A. Effect of foliar applied urea on growth and yield of wheat (Triticum aestivium L.). International Journal of Bioorganic Chemistry. 2017. Vol.2 (4). P. 185-191. https://doi.org/10.11648/j.ijbc.20170204.15

##submission.downloads##

Опубліковано

2026-10-30