ОПТИМІЗАЦІЯ ТЕХНОЛОГІЇ ШТУЧНОГО ОСІМЕНІННЯ СВИНОМАТОК В УМОВАХ ПРОМИСЛОВОГО СВИНАРСТВА

Анотація

Інтенсифікація промислового свинарства і необхідність максимальної реалізації генетичного потенціалу сучасних високопродуктивних свиней зумовлюють потребу в удосконаленні технологій штучного осіменіння, спрямованих на підвищення репродуктивної ефективності свиноматок і водночас раціональне використання генетичного матеріалу кнурів-плідників. Метою дослідження було оптимізувати технологію штучного осіменіння свиноматок в умовах промислового свинарства шляхом порівняльного оцінювання цервікального і постцервікального способів введення сперми за технологічними, репродуктивними та ресурсно-економічними показниками. Дослідження проведено у 2024–2026 роках у виробничих умовах СВК Агрофірма «Миг-Сервіс-Агро» (Миколаївська область). За принципом груп-аналогів сформовано дві групи по 30 клінічно здорових основних свиноматок 3–5-го опоросів. Свиноматок контрольної групи осіменяли традиційним цервікальним способом за використанням спермодози об’ємом 80 мл, що містила 2,5 млрд сперміїв, тоді як у дослідній групі застосовували постцервікальне осіменіння спермодозою об’ємом 45 мл із вмістом 1,5 млрд сперміїв. Оцінювали тривалість процедури, інтенсивність витоку сперми, опір проходженню катетера, поведінкову реакцію свиноматок, появу крові, рівень підтвердженої поросності, частоту повторної охоти, взаємозв’язки між технологічними показниками та розрахункову ресурсно-економічну ефективність. Установлено, що постцервікальний спосіб забезпечив скорочення тривалості процедури осіменіння на 36,6 % (p < 0,001) та зменшення інтенсивності витоку сперми на 63,4 % (p < 0,001) порівняно з традиційним цервікальним способом. Статистично значущих відмінностей за опором проходженню катетера і частотою появи крові не виявлено, тоді як поведінкова реакція свиноматок характеризувалася тенденцією до меншої вираженості (p = 0,050). Рівень підтвердженої поросності у дослідній групі становив 86,7 % проти 83,3 % у контрольній, а частота повторної охоти знизилася з 16,7 до 13,3 %, однак зазначені відмінності не були статистично значущими. Кореляційний аналіз показав наявність помірного прямого зв’язку між тривалістю процедури та інтенсивністю витоку сперми (r = 0,545; p < 0,001), тоді як достовірного впливу окремих технологічних показників на заплідненість свиноматок не встановлено. Розрахункова ресурсно-економічна оцінка засвідчила, що використання постцервікального способу дозволяє скоротити витрати робочого часу на 3,15 людино-години на кожні 100 осіменінь і на 31,50 людино-години на 1000 осіменінь, зменшити використання розрідженої сперми на 43,75 %, потребу в сперміях на 40,0 % та підвищити вихід спермодоз зі 100 млрд придатних сперміїв із 40,0 до 66,7 доз. Отримані результати свідчать, що постцервікальний спосіб штучного осіменіння забезпечує істотні технологічні й ресурсозберігаючі переваги без зниження репродуктивної результативності виключно основних свиноматок, що підтверджує доцільність його широкого впровадження у промисловому свинарстві для підвищення ефективності використання генетичного потенціалу кнурів-плідників та оптимізації виробничих процесів.