ВПЛИВ АЗОТНО-МІКРОЕЛЕМЕНТНОГО ЖИВЛЕННЯ НА ФОРМУВАННЯ МОРФОЛОГІЧНИХ ОЗНАК ГІБРИДІВ КУКУРУДЗИ РІЗНИХ ГРУП СТИГЛОСТІ

Автор(и)

  • О. І. Мулярчук Заклад вищої освіти «Подільський державний університет» https://orcid.org/0000-0003-2072-8536
  • С. Д. Дудка Відокремлений підрозділ Національного університету біоресурсів і природокористування України «Бережанський агротехнічний інститут» https://orcid.org/0009-0008-7012-3790
  • О. А. Бялковська Заклад вищої освіти «Подільський державний університет» https://orcid.org/0000-0002-8239-2700
  • Д. П. Плахтій Заклад вищої освіти «Подільський державний університет» https://orcid.org/0000-0002-2014-9748
  • С. В. Мартинюк Заклад вищої освіти «Подільський державний університет» https://orcid.org/0009-0000-2454-5185

DOI:

https://doi.org/10.37406/2706-9052-2026-2-12

Ключові слова:

кукурудза, КАС-30, цинк, мікродобрива, позакореневе підживлення, висота рослин, висота прикріплення качана, західний Лісостеп

Анотація

Сучасні технології вирощування кукурудзи передбачають оптимізацію систем мінерального живлення, що забезпечує ефективну реалізацію генетичного потенціалу гібридів різних груп стиглості. Особливого значення набуває поєднання азотних добрив із мікроелементами, зокрема цинком, який відіграє важливу роль у фізіолого-біохімічних процесах рослин та сприяє формуванню високопродуктивних агроценозів. У статті наведено результати польових досліджень щодо впливу азотно-мікроелементного живлення на формування морфологічних ознак гібридів кукурудзи різних груп стиглості в умовах західного Лісостепу України. Дослідження проводили у 2022–2024 рр. на чорноземі опідзоленому за двофакторною схемою із використанням гібридів Фернандо (ФАО 260), Лауро (ФАО 300) та Акустика (ФАО 350). Вивчали ефективність застосування карбамідно-аміачної суміші (КАС-30), КАС-30 у поєднанні з хелатним цинковмісним мікродобривом та КАС-30 із комплексним мікродобривом «Авангард Кукурудза». Встановлено, що застосування азотно-мікроелементного живлення позитивно впливало на формування висоти рослин, висоти прикріплення качана, довжини ніжки качана та індексу співвідношення висоти прикріплення качана до висоти рослини. Найвищі показники морфологічного розвитку незалежно від групи стиглості забезпечило поєднання КАС-30 із цинковмісним мікродобривом. Найбільшу висоту рослин сформував гібрид Акустика (ФАО 350) – 305,3 см, висоту прикріплення качана – 138,1 см, довжину ніжки качана – 11,3 см. Для гібридів Лауро та Фернандо також встановлено достовірне покращення морфологічних показників за використання КАС-30 + Zn порівняно з іншими варіантами удобрення. Застосування комплексу КАС-30 + «Авангард Кукурудза» також забезпечувало підвищення морфометричних показників, однак його ефективність була дещо нижчою порівняно з використанням цинку. Отримані результати свідчать про доцільність комплексного застосування азотного та мікроелементного живлення для реалізації потенціалу сучасних гібридів кукурудзи різних груп стиглості та можуть бути використані при вдосконаленні технології вирощування культури в умовах західного Лісостепу України.

Посилання

Забарна Т. А., Броннікова Л. Ф., Остапчук Р. В. Вплив рівнів мінерального живлення на індивідуальну продуктивність та урожайність різностиглих гібридів кукурудзи. Таврійський науковий вісник. 2025. № 142(1). С. 49–59. https://doi.org/10.32782/2226-0099.2025.142.1.8

Іващук В. П., Небаба К. С. Вплив регуляторів росту й мінерального живлення на формування структурних елементів урожаю кукурудзи на зерно. Український журнал природничих наук. 2025. Вип. 14. С. 202–209. https://doi.org/10.32782/naturaljournal.14.2025.19

Лень О. І., Тоцький В. М., Гангур В. В., Єремко, Л. С. Вплив системи удобрення та основного обробітку ґрунту на продуктивність гібридів кукурудзи. Вісник Полтавської державної аграрної академії. 2021. № 2. С. 52–58. https://doi.org/10.31210/visnyk2021.02.06

Молдован Ж. А., Собчук С. І. Оцінка показників індивідуальної продуктивності рослин кукурудзи за допосівної обробки насіння та позакореневого підживлення. Зернові культури. 2018. № 2(1). С. 101–108. https://doi.org/10.31867/2523-4544/0014

М’ялковський Р. О., Хмелянчишин Ю. В., Плахтій Д. П., Лапчинський В. В. Агроекологічно обґрунтоване азотно-мікроелементне живлення кукурудзи в умовах західного лісостепу україни. Подільський вісник: сільське господарство, техніка, економіка. 2026. № 50. С. 145–150. https://doi.org/10.37406/2706-9052-2026-1-18

Паламарчук В.Д., Демчук Б.С. Роль позакореневих підживлень у сучасних технологіях вирощування зернової кукурудзи. Сільське господарство та лісівництво. 2021. № 20. С. 60–76. https://doi.org/10.37128/2707-5826-2021-5

Сеник І. І., Оничко В. І., Наумов Є. О. Динаміка висоти рослин кукурудзи залежно від форм і норм внесення азотних добрив в умовах Північного Сходу України. Аграрні інновації. 2023. № 20. С. 69–75. https://doi.org/10.32848/agrar.innov.2023.20.11

Хмелюк О. Система удобрення кукурудзи. LNZ Group. URL: https://www.lnz.com.ua/news/sistema-udobrenna-kukurudzi (дата звернення 20.06.2026 р.)

Черчель В. Ю., Марочко В. А., Таганцова М. М. Обґрунтування індексу співвідношення висоти прикріплення верхнього качана до висоти рослини гібридів кукурудзи (Zea mays L.). Сортовивчення та охорона прав на сорти рослин. 2014. № 2(23). С. 37–39. https://doi.org/10.21498/2518-1017.2(23).2014.56127

Юрченко С. О., Шакалій С. М., Баган А. В. Формування продуктивного потенціалу гібридів кукурудзи за групами стиглості. Аграрні інновації. 2022. № 13. С. 7–11. https://doi.org/10.32848/agrar.innov.2022.13.1

Khomina V., Lapchynskyi V., Nebaba K., Pustova Z., Plahtiy D. Microbial inoculants as a means of improving soil and crop yields. Scientific Horizons. 2024. Vol. 27, No. 10. P. 79–90. https://doi.org.10.48077/scihor10.2024.79

Rasheed A., Jie H., Ali B., He R., Zhao L., Ma Y., Xing H., Qari S.H., Hassan M.U., Hamid M.R., Jie Y. Breeding drought-tolerant maize (Zea mays) using molecular breeding tools: Recent advancements and future prospective. Agronomy. 2023. Vol. 13(6). Р. 1459. https://doi.org/10.3390/agronomy13061459

Shahini E., Myalkovsky R., Nebaba K., Ivanyshyn O., Liubytska D. Economic and biological characteristics and productivity analysis of sunflower hybrids. Scientific Horizons. 2023. Vol. 26, No. 8. P. 83–95. https://doi.org/10.48077/scihor8.2023.83

Sheoran S., Kaur Y., Kumar S., Shukla S., Rakshit S., Kumar R.Recent Advances for Drought Stress Tolerance in Maize (Zea mays L.): Present Status and Future Prospects. Frontiers in Plant Science. 2022. Vol. 13. https://doi.org/10.3389/fpls.2022.872566

Shkatula Yu., Matsera O., Zabarna T. The application of different fertilizer system for the formation of corn (Zea mays) hybrids grain productivity. Ukrainian Journal of Natural Sciences. 2022. Vol. 4(27). Р. 25–40. https://doi.org/10.37128/2707-5826-2022-4-3

##submission.downloads##

Опубліковано

2026-10-30