ДИФЕРЕНЦІЙОВАНИЙ ПІДХІД ДО ВИКЛАДАННЯ ХІМІЇ У ЗВО: ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ТА ПРАКТИЧНА РЕАЛІЗАЦІЯ

Анотація

У статті висвітлено теоретико-методичні засади диференційованого підходу до викладання хімії у закладах вищої освіти та проаналізовано результати його впровадження в навчальному процесі. Актуальність дослідження обумовлена потребою адаптації освітнього контенту до рівня підготовки та професійної орієнтації здобувачів вищої освіти різних спеціальностей. Об’єктом дослідження стали здобувачі освіти зі спеціальностей 201 «Агрономія», 208 «Агроінженерія», 211 «Ветеринарна медицина» та 275 «Транспортні технології». На основі результатів діагностичного тестування визначено три рівні підготовки студентів – високий, середній і низький – що дало змогу побудувати цілісну модель диференційованого навчання.Запропонована модель включає змістову, процесуальну та оцінювальну диференціацію. Змістова передбачає адаптацію навчального матеріалу з урахуванням базових знань і фахових потреб здобувачів вищої освіти. Процесуальна реалізується через застосування гнучких методів навчання, індивідуалізованих завдань і роботи в малих групах. Оцінювальний компонент забезпечує багаторівневий підхід до контролю знань, що дає змогу підтримати здобувачів вищої освіти на різних етапах навчання та сприяти їхньому поступовому зростанню.У результаті впровадження запропонованої моделі вдалося підвищити мотивацію студентів, знизити рівень навчальних труднощів, активізувати пізнавальну діяльність і забезпечити кращу динаміку засвоєння навчального матеріалу. Особливу увагу приділено аналізу типових помилок і труднощів, що виникають у студентів з низьким рівнем підготовки, а також способам їх корекції шляхом дидактичного супроводу.Зроблено висновок про ефективність диференційованого підходу як інструменту підвищення якості освіти в природничих дисциплінах. Перспективи подальших досліджень передбачають розширення практики його застосування на інші спеціальності.