МЕДІАДИСКУРС ЯК ІНСТРУМЕНТ РОЗВИТКУ ДИСКУРСИВНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ У ПРОЦЕСІ ВИКЛАДАННЯ ІНОЗЕМНИХ МОВ
DOI:
https://doi.org/10.37406/2521-6449/2026-1-32Ключові слова:
discursive competence, foreign language teaching, media discourse, multimodal literacy, speech activityАнотація
У статті здійснено комплексне теоретичне обґрунтування та розкрито методичний потенціал медіадискурсу як ефективного засобу формування іншомовної дискурсивної компетентності студентів вищих навчальних закладів. Актуальність дослідження зумовлена нагальною методичною потребою у підготовці фахівців, здатних до глибокого критичного аналізу, інтерпретації та продукування складних повідомлень у сучасному глобалізованому інформаційному просторі відповідно до оновлених дескрипторів CEFR (2020). У межах дослідження авторами уточнено концептуальне розмежування понять «мовленнєва активність» та «мовленнєва діяльність» у контексті лінгводидактики. Доведено, що перехід від репродуктивного використання мовних засобів до свідомого, цілеспрямованого конструювання власних висловлювань реалізується за умови залучення студентів до активної дискурсивної діяльності на базі автентичних матеріалів. Обґрунтовано, що жанрова варіативність медіадискурсу створює автентичне та динамічне середовище для моделювання різноманітних комунікативних ситуацій. Особливу увагу приділено лінгводидактичному аналізу дискурс-маркерів об’єктивності та суб’єктивності, а також розвитку мультимодальної грамотності як здатності інтерпретувати синтез вербальних і візуальних компонентів медіаповідомлення. Запропоновано та апробовано авторську поетапну модель роботи з медіатекстом, що включає підготовчий, аналітико-інтерпретаційний, продуктивний та рефлексивний етапи. Результати аналізу навчальної діяльності засвідчують, що такий підхід сприяє розвитку аналітичного мислення, навичок аргументації та здатності адаптувати мовленнєву поведінку до соціокультурних і жанрових вимог контексту. Доведено, що медіадискурс є інтегративним інструментом, який поєднує мовну підготовку з формуванням медіаграмотності та стратегічної гнучкості майбутніх фахівців
Посилання
Безлюдна В., Свиридюк О. Практика змішаного навчання під час викладання іноземної мови у ЗВО Великобританії. International Science Journal of Education & Linguistics. 2023. Вип. 2. № 1. С. 86–92. DOI: https://doi.org/10.46299/j.isjel.20230201.09
Гладка О. Особливості формування іншомовної компетентності студентів-філологів в умовах дистанційного навчання. Наукові записки. Серія «Філологічні науки». 2022. Вип. 202. С. 118–123. DOI: https://doi.org/10.32782/2522-4077-2022-1-202-118-123
Горобченко Н. В. Сучасні тенденції формування дискурсивної культури старшокласника. Науковий часопис НПУ імені М. П. Драгоманова. Серія 5 «Педагогічні науки: реалії та перспективи». 2021. Вип. 79. Т. 1. С. 100–103. DOI: https:// doi.org/10.31392/NPU-nc.series5.2021.79.1.20
Калмикова Л. Мовленнєва діяльність як складова частина предмета психолінгвістики. Cхідноєвропейський журнал психолінгвістики. 2015. Т. 2. Ч. 1. С. 59–67.
Маліновська Н. В. Навчально-мовленнєва діяльність старших дошкільників: мотиваційний компонент. Психологія: реальність і перспективи. 2016. Вип. 7. С. 142–146
Марголін А. Г. Загальна характеристика дискурсивної компетентності як педагогічної проблеми. Наукові записки кафедри педагогіки. 2022. № 51. С. 39–46. DOI: https://doi.org/10.26565/2074-8167-2022-51-05
Олійник І. Мовленнєва діяльність як основа формування комунікативної компетентності молодших школярів. Нова педагогічна думка. 2023. Т. 114. № 2. С. 116–120. DOI: https://doi.org/10.37026/2520-6427-2023-114-2-116-120
Сватко Ю. І. Мовленнєва діяльність і навчальний текст як вторинний інформаційний продукт. Наукові записки НаУКМА. Серія «Педагогічні, психологічні науки та соціальна робота». 2008. Т. 84. С. 16–22.
Bhalla S., Nelson M. R., Spikes M. Classroom contexts: Teachers talk teaching media literacy. Journal of Media Literacy Education. 2025. Vol. 17(2). P. 37–52. DOI: https://doi.org/10.23860/JMLE-2025-17-2-3
Carcamo B., Pino B. Developing EFL students’ multimodal literacy with the use of infographics. Asian-Pacific Journal of Second and Foreign Language Education. 2025. Vol. 10. Art. 16. DOI: https://doi.org/10.1186/s40862-025-00322-3
Council of Europe. Common European Framework of Reference for Languages: Learning, Teaching, Assessment. Companion Volume. Strasbourg: Council of Europe, 2020. 272 p. URL: https://rm.coe.int/common-european-framework-of-reference-for-languageslearning-teaching/16809ea0d4 (дата звернення: 12.01.2026).
Mansour N. Students’ and facilitators’ experiences with synchronous and asynchronous online dialogic discussions and e-facilitation in understanding the Nature of Science. Education and Information Technologies. 2024. Vol. 29. P. 15965–15997. DOI:https://doi.org/10.1007/s10639-024-12473-w
National Association for Media Literacy Education (NAMLE). Snapshot 2024: The State of Media Literacy Education in the U.S. New York, 2024. 40 p. URL: https://namle.org/wp-content/uploads/2024/01/Snapshot-2024-State-of-Media-Literacy-FINAL. pdf (дата звернення: 21.01.2026).
Nikolopoulou K., Zacharis G. Blended Learning in a Higher Education Context: Exploring University Students’ Learning Behavior. Education Sciences. 2023. Vol. 13(5). Art. 514. DOI: https://doi.org/10.3390/educsci13050514
Soloviova N., Salata I., Sorochan L. Literary Discourse in Foreign Language Teaching. Literary discourse: theoretical and practical aspects : collective monograph. Riga, Latvia : Baltija Publishing, 2020. P. 214–231. DOI: https://doi.org/10.30525/978-9934-26-009-4
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.





