THE EDUCATIONAL POLICY OF RUSSIFICATION IN DNIEPER UKRAINE AND RIGHT-BANK UKRAINE IN THE 19TH CENTURY: A COMPARATIVE STUDY
DOI:
https://doi.org/10.37406/2521-6449/2026-1-33Keywords:
Russification, education, Dnieper Ukraine, Right-Bank Ukraine, 19th century, language policy, national consciousness.Abstract
The article provides a comprehensive comparative analysis of the Russification-oriented educational policy implemented by the Russian Empire in Right-Bank and Dnieper Ukraine during the nineteenth century. Education is examined as one of the key instruments of imperial national policy aimed at integrating Ukrainian territories into the unified cultural and linguistic space of the empire. Based on the analysis of legal and regulatory acts, materials of the Ministry of Public Education, documents of educational districts, as well as scholarly works by Ukrainian and foreign researchers, the main directions, forms, and mechanisms of Russification in primary, secondary, and higher education are identified. It is argued that despite a common ideological objective-namely, the formation of a loyal imperial subject-the educational policy in the analyzed regions exhibited significant differences. In Dnieper Ukraine, Russification was implemented primarily through the institutional consolidation of the Russian language as the language of instruction, the centralization of educational administration, and the ideological regulation of curricula. In contrast, in Right-Bank Ukraine, educational policy was largely shaped by efforts to counter Polish influence and was accompanied by intensified administrative and confessional control. The study concludes that regional specificities of imperial educational policy led to different sociocultural consequences of Russification and significantly influenced the process of forming the national consciousness of the Ukrainian population
References
Боднар А. М. Шкільництво Подільської губернії в інкорпораційній політиці самодержавства наприкінці XVIII – в першій половині XIX ст. Вісник Кам’янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка. Історичні науки. 2016. Вип. 9. С. 117–126.
Боднар А. М. Конфесійна зумовленість трансформацій закладів освіти Подільської губернії наприкінці XVIII – в першій половині XIX ст. Тенденції та перспективи розвитку науки і освіти в умовах глобалізації : матеріали ХХ Міжнар. наук.-практ. Інтернет-конф. Переяслав-Хмельницький, 2016. Вип. 20. С. 80–83.
Власов В. С. Історія України (кінець XVIII – XIX ст.) : навчальний посібник. Київ : Либідь, 2012. 624 с.
Павлюк В. В. Стан польської освіти на Правобережній Україні на початку ХІХ ст. Національні меншини Правобережної України: історія і сучасність : науковий збірник. Житомир, 1998. Т. 18. С. 108–110.
Про приєднання Польських областей до Росії : маніфест Генерал-аншефа Кречетникова, проголошений за Височайшим повелінням у таборі російських військ у м. Полонному 27 березня 1793 р. Повне зібрання законів Російської імперії. Санкт-Петербург, 1830. Зібрання 1. Т. XXIII. № 17108. С. 410–412.
Про утворення єпархій у новоприєднаних польських областях. Іменний [указ], даний Синоду. 1793. Квітня 13. ПЗЗРІ. СПб., 1830. Зібрання 1. Т. ХХІІІ. №17113. С. 419.
Про розподіл границь губерніям: Новоросійській, Київській, Мінській, Волинській, Подільській і Малоросійській, і розподіл їх на уїзди. Височайший [доклад] Синоду. ПЗЗРІ-1. Т. 24. СПб., 1830. № 18117. С. 706–707.
Хижняк З. І. Освіта в Україні у ХІХ столітті. Київ : Ін-т історії України НАН України, 2008. 212 с.
Філінюк А. Г. Суспільно-політичне становище селян Правобережної України на межі XVIII–XIX ст. Етнічна історія народів Європи. 2001. Вип. 10. С. 51–55.
Центральний державний архів вищих органів влади та управління України (ЦДАВО України). Ф. 707. Міністерство народної освіти Російської імперії.
