МЕТОДИКА ВИКЛАДАННЯ ПЕРЕКЛАДУ В УМОВАХ ДИСТАНЦІЙНОГО ТА ЗМІШАНОГО НАВЧАННЯ: ВИКЛИКИ ТА ПЕДАГОГІЧНІ РІШЕННЯ
DOI:
https://doi.org/10.37406/2521-6449/2026-1-10Ключові слова:
методика викладання перекладу, дистанційне навчання, змішане навчання, перекладацька компетентність, інформаційна компетентність, цифрове освітнє середовище, академічна доброчесністьАнотація
Статтю присвячено комплексному аналізу методики викладання перекладу в умовах дистанційного та змішаного навчання в контексті цифровізації сучасної вищої освіти та трансформації професійної діяльності перекладача. Актуальність дослідження зумовлена зростаючими вимогами ринку перекладацьких послуг до рівня сформованості професійної, інформаційної та цифрової компетентностей майбутніх фахівців, а також необхідністю переорієнтації традиційних дидактичних підходів до навчання перекладу. Доведено, що ключовими викликами є необхідність адаптації традиційної системи вправ до цифрового середовища, переосмислення ролі викладача як фасилітатора і модератора навчальної діяльності. Узагальнено зарубіжний і вітчизняний науковий досвід вирішення проблем дистанційного та змішаного навчання, окреслено їхні дидактичні можливості й обмеження у підготовці перекладачів. Особливу увагу приділено ролі інформаційної компетентності як базової умови ефективної організації навчального процесу в цифровому освітньому середовищі. Обґрунтовано доцільність адаптації традиційної системи перекладацьких вправ до умов онлайн-навчання шляхом методично виваженої трансформації репродуктивних, аналітичних і продуктивних завдань, а також інтеграції проєктно-орієнтованих форм роботи, портфоліо перекладача та вправ із постредагування машинного перекладу. Проаналізовано специфіку навчання письмового й усного перекладу в синхронному та асинхронному режимах і визначено педагогічні умови підвищення його ефективності. Окремо розглянуто проблему академічної доброчесності в дистанційному та змішаному навчанні перекладу й запропоновано підходи до її забезпечення через переорієнтацію оцінювання з результату на процес перекладацької діяльності. Результати студіювання проблеми засвідчили, що дистанційний і змішаний формати за умови належного методичного забезпечення сприяють формуванню професійної автономності, критичного мислення та відповідальності майбутніх перекладачів
Посилання
Амеліна С. М., Тарасенко Р. О. Підготовка перекладачів у зарубіжних університетах до застосування інформаційних технологій. Київ : Центр учбової літератури, 2021. 256 с.
Биков В. Ю. Моделі організаційних систем відкритої освіти : монографія. Київ : Атіка, 2008. 684 с. URL: https://lib.iitta.gov.ua/id/eprint/845/1/Bykov_Models.pdf
Биков В. Ю. Сучасні завдання інформатизації освіти. Інформаційні технологій і засоби навчання. 2010. № 1 (15).
https://doi.org/10.33407/itlt.v15i1.25
Власенко Н., Помогайбо В. Дистанційне навчання: Україна і світ. Естетика і етика педагогічної дії. 2019. Т. 20. С. 29–35. https://doi.org/10.33989/2226-4051.2019.20.171627
Галушко О., Батмангліч К. Модель змішаного навчання в сучасних умовах. Науковий вісник ДДУВС. 2023. № 4 (125). С. 245–251. DOI: https://doi.org/10.31733/2078-3566-2023-4-245-251
Ілійчук Л. Академічна доброчесність як компонент забезпечення якості вищої освіти. Mountain School of Ukrainian Carpaty. 2021. Вип. 25. С. 5–8. URL: https://journals.pnu.edu.ua/index.php/msuc/article/view/5788/6061
Лисенко І. Організація дистанційного та змішаного навчання на платформі Moodle. Наукові записки. Серія «Пси-
холого-педагогічні науки» (НДУ ім. Миколи Гоголя). 2023. № 2. С. 79–88. https://doi.org/10.31654/2663-4902-2023-PP-2-79-88
Кузан Г. Діджиталізація освітнього процесу і дистанційного навчання в Україні: виклики, проблеми, перспективи. Молодь і ринок. 2022. № 9–10 (207–208). С. 107–111. https://doi.org/10.24919/2308-4634.2022.271161
Мальований Ю. І. Дистанційне навчання: реалії і перспективи. Вісник Національної академії педагогічних наук
України. 2020. Вип. 2 (1). https://doi.org/10.37472/2707-305X-2020-2-1-10-1
Паламар С. В., Науменко М. В. Упровадження принципів академічної доброчесності як ефективного механізму забезпечення якості вищої освіти. Освітологічний дискурс. 2022. № 3–4 (38–39). С. 76–92. https://doi.org/10.28925/2312-5829.2022.345
Спірін О. М. Критерії і показники якості інформаційно-комунікаційних технологій навчання. Інформаційні технології і засоби навчання. 2013. № 1 (33). https://eprints.zu.edu.ua/15476/1/788-2634-1-PB.pdf
Використання інструменту глибокого дослідження на освітній та науково-педагогічній діяльності / О. М. Спірін та ін. Інформаційні технології і засоби навчання. 2025. Т. 110. № 6. С. 271–293. https://doi.org/10.33407/itlt.v110i6.6240
Шуневич Б. Теоретичні основи дистанційного навчання : навчальний посібник. 2-е вид. Львів : ЛДУ БЖД, 2009. 200 с.
Ярошенко Т. Дистанційне навчання в системі вищої освіти: сучасні тенденції. Електронний архів УКМА. 2019. № 7(14). С. 8–21. https://doi.org/10.30929/2307-9770.2019.07.04.01
Armellini А., Rodriguez В. С. Р. Are Massive Open Online Courses (MOOCs) pedagogically innovative? Journal of Interactive Online Learning. Vol. 14. № 1. 2016. Р. 17–28. URL: https://www.ncolr.org/jiol/issues/pdf/14.1.2.pdf
Garrison D. R., Anderson T. E. Learning in the 21st Century: A Framework for Research and Practice. London – New-York : Routledge, 2003. 248 p. URL: https://books.google.com.ua/books?id=wRQnQtUUTXoC&printsec=frontcover&hl=ru#v=onepage&q &f=false
Garrison D. R., Vaughan N. D. Blended Learning in Higher Education: Framework, Principles, and Guidelines. San Francisco, CA : Jossey-Bass, 2008. 272 p.
Graham Ch. R., Halverson L. Blended Learning Research and Practice. Handbook of Open, Distance and Digital Education. January, 2023. P. 1159–1178. https://doi.org/10.1007/978-981-19-2080-6_68?urlappend=%3Futm_source%3Dresearchgate.net%26utm_medium%3Darticle
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.





