ЕКОНОМІЧНИЙ ВИМІР ДЕРЖАВОТВОРЧИХ ПРОЦЕСІВ У ЧЕСЬКІЙ ТА СЛОВАЦЬКІЙ РЕСПУБЛІКАХ У ПЕРШУ П’ЯТИРІЧКУ НЕЗАЛЕЖНОСТІ: ПОРІВНЯЛЬНИЙ АНАЛІЗ

Анотація

У статті здійснено порівняльний історичний аналіз економічного виміру державотворчих процесів у Чеській та Словацькій Республіках у першу п’ятирічку незалежності після мирного розпаду Чехословаччини 1 січня 1993 р. Проаналізовано економічну спадщину федеративного періоду, яка сформувала нерівномірні стартові умови для розвитку обох держав. Показано, що Чехія увійшла в період незалежності з більш диверсифікованою промисловою структурою, розвиненим сектором послуг і стабільнішою фінансовою інфраструктурою, тоді як Словаччина характеризувалася значною часткою важкої промисловості, вищою залежністю від міжреспубліканських виробничих зв’язків і потребою глибших структурних трансформацій. Особливу увагу приділено державній економічній політиці урядів обох республік у 1993–1998 рр. Висвітлено інституційне оформлення економічної державності Чехії, що базувалося на прискореній приватизації, макроекономічній стабілізації, незалежності центрального банку та лібералізації зовнішньої торгівлі, що сприяло швидшій адаптації до ринкових умов і інтеграції у європейський економічний простір. Натомість у Словаччині держава зберігала значний контроль над стратегічними секторами, здійснювала поступову приватизацію та активно регулювала фінансову й соціально-економічну сферу, що дозволило забезпечити стабільність і сформувати інституційні основи економічної незалежності. Окремо наголошено на значенні економічного чинника як одного з ключових інструментів консолідації нових держав у постсоціалістичний період. Показано, що характер і темпи економічних реформ безпосередньо впливали на формування адміністративної спроможності держави, легітимність владних інститутів та здатність урядів здійснювати самостійну внутрішню й зовнішню політику. Зроблено висновок, що відмінності у стартових економічних умовах і моделях трансформації зумовили різні траєкторії економічного забезпечення державотворення в Чехії та Словаччині, визначивши особливості їх подальшого політичного й соціально-економічного розвитку.