РОЗВИТОК ОСНОВНИХ ХВОРОБ КАРТОПЛІ ЗАЛЕЖНО ВІД СОРТОВИХ ОСОБЛИВОСТЕЙ

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.37406/2706-9052-2023-3.8

Ключові слова:

картопля, сорт, хвороби, стійкість, урожайність

Анотація

Отримання безпечної продукції харчування вимагає скорочення застосування хімічних препаратів, а основна увага надається генетиці та селекції. Вирощування стійких до шкідливих організмів сортів має істотне екологічне значення, а також сприяє зростанню урожайності сільськогосподарських культур, у т.ч. і картоплі. Забезпечення органів картоплі поживними речовинами створює сприятливі умови для розвитку багатьох патогенів різної етіології як під час вегетації, так і при зберіганні урожаю у сховищі. Стійкість сортів картоплі залежно від впливу біотичних та абіотичних чинників може знижуватися. Саме тому пошук найбільш стійких сортів картоплі до різних збудників хвороб у конкретних ґрунтово-кліматичних умовах є досить актуальним. У статті висвітлено дані щодо оцінки стійкості сортів картоплі іноземної селекції різних груп стиглості до збудників найбільш поширених хвороб. Дослідження проводилися в умовах Житомирської області протягом 2021–2023 рр. за такою схемою: група ранньостиглих сортів: Дніпрянка (контроль), Рів’єра, Вінета, Беллароза; група середньоранніх сортів: Струмок (контроль), Фабула, Сильвана, Інноватор; група середньостиглих сортів: Зоряна (контроль), Доната, Сагіта, Гранада. Контрольним варіантом виступали сорти картоплі вітчизняної селекції. Аналіз насаджень досліджуваних сортів картоплі протягом вегетації показав, що структура хвороб вегетативної маси дещо відрізнялася залежно від групи стиглості сорту. Домінуюче положення у структурі хвороб усіх сортів картоплі займав фітофтороз. Також було діагностовано такі хвороби, як альтернаріоз, чорна ніжка, вірусні захворювання. Залежно від сортових особливостей та групи стиглості розвиток фітофторозу під час вегетації становив у межах від 20,6 до 36,3%, а альтернаріозу 20,1–28,9%. По усіх досліджуваних сортах картоплі іноземної селекції отримано зростання урожайності на 1,5–19,5% порівняно із контрольними сортами вітчизняної селекції за кожною групою стиглості. Фітопатологічний аналіз бульб картоплі усіх досліджуваних сортів показав розвиток таких хвороб, як фітофтороз, суха гниль, парша звичайна та дитиленхоз. Ступінь ураження кожної із досліджуваних хвороб варіював залежно від групи стиглості та сортових особливостей рослин.

Посилання

Барюта В.Г., Оверчук П.В., Москво М.Я. Резерви підвищення продуктивності картоплі. Київ : Урожай, 1990. 88 с.

Бородай В.В., Парфенюк А.І. Поширеність та розвиток основних хвороб картоплі (Solanum tuberosum L.) в Україні. Агроекологічний журнал. 2018. № 4. С. 82–87.

Біохімічний склад бульб і його вплив на якість картоплепродуктів / Т.П. Буколова, В.В. Дуда, І.М. Маленко, В.С. Кравець. Київ : Аграрна наука, 1997. С. 153–160.

Ващишин О.А. Звичайна парша картоплі. Передгірне та гірське землеробство і тваринництво. 2013. Вип. 55, ч. 1. С. 13–19.

Голячук Ю., Калащук Д. Вплив сортових особливостей і фунгіцидів на розвиток основних грибних хвороб картоплі. Вісник Львівського національного аграрного університету. 2016. Вип. 20. С. 132–136.

Каленська С.М., Кнап Н.В. Стан та перспективи виробництва картоплі в світі та в Україні. Збірник наукових праць Вінницького національного аграрного університету. 2012. Вип. 4 (63). С. 41–48.

Кононученко В.В., Куценко В.С., Осипчук А.А. Методичні рекомендації щодо проведення досліджень з картоплею. Немішаєве : ІК, 2002. 182 с.

Мартиненко В.І. Фітофтороз картоплі та заходи для обмеження його поширення та шкодочинності. Вісник Сумського національного аграрного університету. Серія «Агрономія і біологія». 2003. Вип. 7. С. 187–189.

Мартиненко В.І. Фітофтороз картоплі та заходи захисту від нього у ННВЦ «Дослідне поле» ХНАУ ім. В.В. Докучаєва (Харківська область). Вісник Харківського національного аграрного університету. Серія «Фітопатологія та ентомологія». 2016. № 1/2. С. 57–62.

Особливості вияву сухої фузаріозної гнилі залежно від стійкості сорту / О.М. Невмержицька, Н.М. Плотницька, О.В. Гурманчук та ін. Таврійський науковий вісник. 2020. № 116. С. 41–47.

Осипчук А.А. Генетичний потенціал картоплі. Картопля : у 3-х т. / за ред. В.В. Кононученка, М.Я. Молоцького. Біла Церква : Білоцерківська книжкова фабрика, 2002. Т. 1. С. 203–204.

Плотницька Н.М., Матвійчук Б.В., Тимощук О.А. Урожайність картоплі залежно від ураження фітофторозом. Збірник наукових праць Національного наукового центру «Інститут землеробства УААН». 2009. Вип. 3. С. 107–112.

Райчук Т.М. Збудники плямистостей картоплі. Видовий склад у Північному Лісостепу. Карантин і захист рослин. 2010. № 3. С. 15–16.

Сергієнко В.Г., Богданович С.В. Шкідливість сухої плямистості картоплі. Захист і карантин рослин. 2013. Вип. 59. С. 231–237.

Стійкий сорт – основа захисту картоплі від нематодозів / О.В. Гурманчук, Р.С. Стаднік, В.Ю. Музика, Б.С. Курильчук. Органічне виробництво і продовольча безпека : збірник доповідей учасників VII Міжнародної науково-практичної конференції. Житомир : ЖНАЕУ, 2019. С. 381–384.

Татаринова В.І. Фітопатогенний комплекс бульб картоплі під час зберігання. Вісник Харківського національного аграрного університету. Серія «Фітопатологія та ентомологія». 2019. № 1/2. С. 198–205.

Effect of fungicides on mycosis progression and potato yields / O. Sayuk, N. Plotnytska, R. Troyachenko, O. Ovezmyradova. Agraarteadus. 2022. № 33 (1). Р.139–145.

##submission.downloads##

Опубліковано

2023-12-28