ОСНОВНІ НАПРЯМИ ВДОСКОНАЛЕННЯ УПРАВЛІННЯ ЗЕМЕЛЬНИМИ РЕСУРСАМИ ТА ЗЕМЛЕКОРИСТУВАННЯМ

Анотація

Економічні перетворення в Україні значною мірою зумовили важливість і значення управління земельними ресурсами та землекористуванням. Це пов’язано з тим, що земля, крім її традиційних властивостей (засіб виробництва, територіальний базис, природне тіло тощо), стала об’єктом правовідносин та нерухомості. Вивчення та розроблення заходів щодо вдосконалення системи управління земельними ресурсами як економічної функції права власності на землю в різних соціально-економічних суспільствах є надзвичайно важливим завданням, оскільки вони відіграють чи не найголовнішу роль у системі економічних відносин. Система заходів щодо врахування екологічного чинника в земельній політиці включає три групи методів та інструментів формування і регулювання екологічного землекористування, а саме: збереження цінних територій методами землевпорядного та містобудівного формування обмежень і регламентів у використанні земель та інших природних ресурсів, а також регулювання землекористування; упровадження методів економічного впливу на землекористувачів, які порушують встановлені обмеження та режими використання території, а також природоохоронне і земельне законодавство; установлення земельних та екологічних платежів, адекватних природній цінності території та ступеню шкідливого впливу землекористувачів на земельні й інші природні ресурси. Економічна сутність управління земельними ресурсами в умовах реформування економіки аграрного землекористування полягає в обґрунтуванні заходів, спрямованих на підвищення ефективності використання землі як економічного ресурсу, що реалізується в міру здійснення земельної політики держави. З безлічі напрямів виділено такі: розподіл земель за видами і формами прав власності, а також стійкості землекористування як об’єкта господарювання та природокористування; розподіл земель за цільовим призначенням і дозволеним використанням; установлення відповідних режимів використання земель; формування екологобезпечної та економічно ефективної структури землекористування. У статті наведено результати досліджень основних напрямів удосконалення управління земельними ресурсами та землекористуванням. Відзначено, що нині відбувається реформування економіки аграрного землекористування, що полягає в обґрунтуванні заходів, спрямованих на підвищення ефективності використання землі як економічного ресурсу, що реалізується в міру здійснення земельної політики держави.