СОРТОВІ ОСОБЛИВОСТІ ФОРМУВАННЯ ЛИСТКОВОЇ ПОВЕРХНІ І ФОТОСИНТЕТИЧНОГО ПОТЕНЦІАЛУ РОСЛИН ГОРОХУ ОВОЧЕВОГО

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.37406/2706-9052-2024-4.4

Ключові слова:

горох овочевий, площа листя, сорти, фотосинтетичний потенціал, асиміляційна поверхня, міжфазний період

Анотація

Забезпечення населення екологічно чистими продуктами харчування, багатим протеїном, має велике значення. Однією з культур, яка може відіграти вагому роль у вирішенні цієї проблеми, є горох овочевий. Задля підвищення і забезпечення стабільності врожаїв сільськогосподарських культур, в тому числі гороху овочевого, у системі агротехнічних та організаційних заходів провідне місце належить сортовому насінню, через яке реалізується потенціальні можливості сорту, за сівби низькоякісним насінням продуктивний сорт дає низький врожай. У статті наведено результати досліджень щодо наростання надземної маси рослин, листкової поверхні, фотосинтетичного потенціалу посіву, чистої продуктивності, загального і активного симбіотичного потенціалу, елементів структури врожаю, урожайності та якості насіння залежно від досліджуваних факторів. Визначено кореляційні зв’язки між цими показниками та врожайністю. Встановлено, що найвищі показники площі листкової поверхні на початку формування бобів були отримані у сортів гороху овочевого Шервуд – 53,04 тис. м2, Сіенна – 50,74, Глоріверт – 47,94, Вінко – 44,23, Вівадо – 44,28, АмалфіІ – 42,42, тоді як у контрольного сорту Лущильний – 42,49 тис. м2 найменша площа листків була у сорту Амалфі – 42,42 тис. м2. Фотосинтетичний потенціал рослин гороху овочевого набував максимального значення в кінці фази цвітіння. За сортами він зростав від Вінко до Шервуд. За варіантами строків сівби залежно від температури ґрунту на глибині загортання насіння кращим був за досягнення температури 4…6°С. Аналогічна закономірність спостерігалася і за площею листя у сортів. Вона зростала від Гермеса до Селена, а серед варіантів строків сівби − за досягнення температури ґрунту на глибині загортання насіння 4…6°С.

Посилання

Алматова В.С., Гамаюнова В.В., Онищенко С.О. Вплив мікроелементів та ризоторфіну на продуктивність гороху овочевого в умовах Херсонської області. Таврійський науковий вісник. 2007. Вип. 49. С. 18–21.

Бабич А.О., Колісник С.І., Побережна А.А. Селекція, насінництво і технологія вирощування зернобобових культур для вирішення проблеми білка. Збірник наукових праць Луганського НАУ. 2002. № 20/32. С. 12–14.

Барабаш О.Ю., Цизь О.М., Леонтьев О.П., Гонтар В.Т. Овочівництво і плодівництво. Київ: Вища школа, 2000. 152 с.

Барабаш О.Ю. Овочівництво. Київ: Вища школа, 1994. 374 с.

Барабаш О.Ю., Семенчик П.С. Все про городництво. Київ: Вирій, 2000. 285 с.

Дідур І.М., Мостовенко В.В. Фотосинтетична активність гороху овочевого залежно від сортових особливостей, вапнування ґрунту та системи живлення. Сільське господарство та лісівництво. 2020. № 19. С. 42–50.

Дідур І.М. Вплив вапнування та позакореневих підживлень на урожайність та якість зерна гороху в умовах Лісостепу Правобережного. Корми і кормовиробництво. 2011. Вип. 70. С. 86–93.

Методика державного сортовипробування сільськогосподарських культур / за ред. В.В. Волкодава. Київ, 2000. 100 с.

Норик Н.О., Мулярчук О.І. Обробіток регуляторами росту насіння гороху овочевого (pisum sativum l., subspecium commune gov) в умовах Західного Лісостепу України. Подільський вісник: сільське господарство, техніка, економіка. 2018. Вип. 28. С. 86–93.

Розвадовський А.М. Інтенсивна технологія вирощування овочевого гороху. Київ: Урожай, 2000. 40 с.

##submission.downloads##

Опубліковано

2024-12-30