МЕХАНІЗМ ДІЇ ПЛАСТОВОЇ МІНЕРАЛІЗОВАНОЇ ВОДИ НА КУЛЬТУРНІ РОСЛИНИ Й БУР’ЯНИ
DOI:
https://doi.org/10.37406/2706-9052-2025-2.17Ключові слова:
пластова мінералізована вода, вплив, ґрунт, бур’яни, культурні рослиниАнотація
Нині в Україні через з економічну й енергетичну кризу, а також посилення вимог до втілення в життя екологічно обґрунтованих технологій виникла проблема захисту посівів культур від бур’янів недорогими й ефективними засобами. У зв’язку з цим стає особливо актуальним пошук нових методів боротьби з бур’янами, при цьому бажано, щоб ці методи були технологічно нескладними й, головне, щоб для їх застосування в господарствах не потрібно було великих фінансових витрат. З огляду на це, ми поставили мета роботи, спрямовану на вивчення внутрішньоклітинного механізму фітотоксичної дії пластової мінералізованої води на рослини пшениці озимої, кукурудзи й бур’яни. Проведені дослідження впливу пластової мінералізованої води на субклітинну організацію досліджуваних рослинних об’єктів дали змогу встановити низку фактів, що підтверджують їх різнопланову дію на культурні рослини й бур’яни. Дія пластової мінералізованої води на хлоропласти клітин бур’яну призводить до дезорганізації, деструкції й утрати впорядкованості локалізації мембран у цих органелах, причому в клітинах бур’янів відбувається не збільшення об’єму цих органел (як у культурних рослин), а, навпаки, зменшення. Визначено, що після застосування обприскування бур’яну пластовою мінералізованою водою відбувається зниження об’ємних часток мітохондрій, а об’ємні частки мітохондрій клітин пшениці озимої та кукурудзи під дією пластової мінералізованої води збільшуються. Отже, функції, які властиві мітохондріям (біосинтез АТФ), у клітинах бур’яну порушуються. Порівняльний аналіз дає змогу показати, що при використанні пластової мінералізованої води збільшення об’ємних часток мітохондрій у клітинах рослин пшениці озимої відбувається менш інтенсивно, ніж у клітинах кукурудзи. У бур’яну більше об’ємних часток хлоропластів і мітохондрій, які визначають їх високу спроможність в отриманні й трансформації енергії. Під дією пластової мінералізованої води їх число в одиниці об’єму клітин різко знижується, і це зумовлює зменшення структурних і функціональних показників клітин і загалом їх життєздатність. Визначено, що в бур’янів під дією пластової мінералізованої води відбувається така перебудова організації клітинних компонентів, у результаті якої збільшується хаотичність і знижується впорядкованість у клітинах. Також установлено рострегулюючу дію пластової мінералізованої води, що зумовлено вмістом фітогормонів абсцизової кислоти (АБК) та зеатину.
Посилання
Балюк С.А., Воротинцева Л.І. Про стан ґрунтового покриву України, його родючість, деградацію та охорону. Моніторинг та показники нейтрального рівня деградації земель в Україні. Львів : Простір-М, 2018. 96 с.
Балюк С., Медведєв В., Воротинцева Л., Шимель В. Сучасні проблеми деградації ґрунтів та заходи щодо досягнення її нейтрального рівня. Вісник аграрної науки. 2017. Вип. 95. № (8). С. 5–11. DOI: https://doi.org/10.31073/agrovisnyk20170 8-01.
Будзяк О., Будзюк В. Планування природокористування земельних ділянок України в умовах зміни клімату. Агросвіт. 2018. № 1. С. 3–9.
Леонтюк А.С., Леонтюк Л.А., Сикало А.І. Інформаційний аналіз у морфологічних дослідженнях. Київ : Наука та техніка, 1981. 160 с.
Писаренко В.М., Писаренко П.В., Горб О.О. Формування родючості ґрунту в умовах органічного землеробства. Вісник Полтавської державної аграрної академії. 2019. № 3. С. 85–91.
Писаренко П.В., Матюха В.Л., Писаренко П.П. Ефективність бакових сумішей пестицидів проти шкідників та хвороб у технології вирощування пшениці озимої в північному степу України. Вісник Полтавської державної аграрної академії. 2021. № 1. С. 80–89.
Писаренко П.В., Самойлік М.С., Диченко О.Ю., Тараненко А.О. Агроекологічні особливості дії природних розсолів та мінералів на ґрунтові мікроорганізми. Вісник Полтавської державної аграрної академії. 2022. № 2. С. 157–164.
Писаренко П.В., Самойлік М.С., Диченко О.Ю., Цьова Ю.А. Використання суміші СПВ та пробіотичних препаратів як основного добрива на посівах сільськогосподарських культур. Journal of Innovations and Sustainability. 2022. Vol. 6 (3). Р. 252–261.
Писаренко П.В., Самойлік М.С., Диченко О.Ю., Цьова Ю.А. Дослідження фунгіцидних властивостей мінералізованої пластової води на посівах проса. Вісник Полтавської державної аграрної академії. 2021. № 1. С. 196–202.
Рева М.А. Супутньо-пластова вода в Східному нафтогазоносному регіоні України як джерело небезпеки або цінний ресурс. Вісник КНУ імені Тараса Шевченка. Серія «Геологія». 2016. № 1. С. 81–85.
Якість ґрунту. Визначення вмісту рухомих сполук кадмію в ґрунті в буферній амонійно-ацетатній витяжці з pH 4,8 методом атомно-абсорбційної спектрофотометрії: ДСТУ 4770.3:2007. [Чинний від 2009-04-01]. Київ : ДП «УкрНДНЦ», 2009. 18 с. (Національні стандарти України).
Якість ґрунту. Визначення вмісту рухомих сполук міді в ґрунті в буферній амонійно-ацетатній витяжці з pH 4,8 методом атомно-абсорбційної спектрофотометрії: ДСТУ 4770.6:2007. [Чинний від 2009-01-01]. Київ : ДП «УкрНДНЦ», 2009. 30 с. (Національні стандарти України).
Якість ґрунту. Визначення вмісту рухомих сполук свинцю в однонормальній солянокислій витяжці методом атомно-абсорбційної спектрофотометрії: ДСТУ 7832:2015. [Чинний від 2016-07-01]. Київ : ДП «УкрНДНЦ», 2016. 21 с. (Національні стандарти України).
Якість ґрунту. Визначення вмісту рухомих сполук цинку в ґрунті в буферній амонійно-ацетатній витяжці з pH 4,8 методом атомно-абсорбційної спектрофотометрії: ДСТУ 4770.2:2007. [Чинний від 2009-01-01]. Київ : ДП «УкрНДНЦ», 2009. 15 с. (Національні стандарти України).
Якість ґрунту. Оцінка впливу ґрунту, забрудненого нафтовими вуглеводнями: ISO 11504:2017. [Чинний від 2018-08-01]. Київ : ДП «УкрНДНЦ», 2018. 42 с. (Національні стандарти України).
Drugak V.M., Tretyak N.A. Methodological bases of formation of ecology of land use in the system of public interests. Ecological sciences. 2018. № 1. Р. 61–68.
Nelson A., Barber L., Evans H. Nitrogen fixation associated witgrasses in Oregon. Microbiol. 1996. V. 22. № 4. Р. 523–540.
Obire O., Amusan F. The Environmental Impact of Oilfield Formation Water on a Freshwater Stream in Nigeria. Journal of Applied Sciences and Environmental Management. 2013. Vol. 7 (1). P. 61–66. https://doi.org/10.4314/jasem.v7i1.17167.
Pisarenko P.V., Samoilik M.S., Taranenko A.O., Tsova Yu.A. Improvement of technology of obtaining high quality of organic fertilizers with the use of associated layer water and probiotics. Scientific journals of Vinnitsa national agrarian university. Agriculture and forestry. 2022. № 24. P. 192–202. DOI: 10.37128/2707-5826-2022-1-14.
Pisarenko P.V., Samoylik M.S., Korchagin O.P. Phytotoxic assessment of sewage treatment methods in disposal sites. IOP
Conference Series: Earth and Environmental Science. 2019. Vol. 341 (1). P. 346–355. https://doi.org/10.1088/1755-1315/341/1/012002.
Pysarenko P., Samojlik M., Galytska M., Tsova Y., Kalinichenko A. Ecotoxicological assessment of mineralized stratum water as an environmentally friendly substitute for agrochemicals. Agronomy Research. 2022. Vol. 20. № 4. Р. 785–792. doi.org/10.15159/AR.22.045.
Rinaudo G. Fixation biologique de 1’azote dans trois types de sol de rizieres. These Doc. Ing., Montpelier. 1970. P. 192–215.