ВПЛИВ ЕЛЕМЕНТІВ ТЕХНОЛОГІЇ ВИРОЩУВАННЯ НА ВИЖИВАНІСТЬ ТА ЗИМОСТІЙКІСТЬ ПШЕНИЦІ ОЗИМОЇ В УМОВАХ ПРАВОБЕРЕЖНОГО ЛІСОСТЕПУ УКРАЇНИ
DOI:
https://doi.org/10.37406/2706-9052-2025-3.8Ключові слова:
сорт, норма висіву насіння, біопрепарати, густота стояння рослинАнотація
Оптимізація та вдосконалення елементів технології вирощування пшениці озимої для формування високої продуктивності і якості культури є важливим завданням аграрного виробництва в Україні. Мета досліджень полягає у вивченні впливу стимулятора росту рослин і мікоризоутворюючого препарату за різних норм висіву насіння пшениці озимої на виживаність і зимостійкість рослин в умовах Правобережного Лісостепу України. Дослідження проводились упродовж 2022–2025 років в умовах Навчально-виробничого центру Білоцерківського національного аграрного університету (БНАУ). У роботі використовували загальноприйняті методи й методики в галузі агрономічних досліджень, а також комп’ютерні програми для оброблення і узагальнення результатів досліджень. Досліджено, що тривалість періоду осінньої вегетації у 2022 році становила 56 діб, випало 173 мм опадів, у 2024 році – 52 доби і 131 мм опадів. Мала кількість опадів (97 мм) і менший період осінньої вегетації (49 діб) спостерігаються у 2023 році. Проте це дозволило рослинам утворити восени 2–4 пагони й нагромадити у вузлах кущення до 33% цукру на суху речовину. Визначено, що густота стояння рослин перед входом у зиму змінювалась залежно від норми висіву й обробки насіння мікоризоутворюючим препаратом Мікофренд і стимулятором росту Агростимулін. Найкращі умови щодо формування густоти рослин пшениці озимої в обох сортів склалися у варіантах за норм висіву 5,0 та 5,5 млн шт./га та застосування мікоризоутворюючого препарату та стимулятора росту рослин, як за обробки насіння, так і за обприскування посівів. Найвища зимостійкість рослин спостерігається як у сорту Лісова пісня, так і в сорту Зоря ланів за норми висіву 5,0 та 5,5 млн шт./га із застосуванням біопрепаратів Мікофренду й Агростимуліну, перебуває в межах від 83,9 до 94,7% в сорту Лісова пісня та від 84,0 до 94,4% в сорту Зоря ланів. У подільших дослідженнях варто вивчити ефективність впливу норм висіву із застосуванням біопрепаратів на формування продуктивності та якості продукції пшениці озимої.
Посилання
Базалій В.В., Домарацький Є.О., Пічура В.І. Аналіз формування врожайності сортів пшениці м’якої озимої залежно від біопрепаратів і кліматичних умов. Таврійський науковий вісник. 2012. Вип. 82. С. 11–17.
Грабовська Т.О., Мельник Г.Г. Вплив біопрепаратів на продуктивність пшениці озимої за органічного виробництва. Агробіологія. 2017. № 1. С. 80–85.
Демидов О.А. Технологія вирощування насіння пшениці озимої : методичні рекомендації. Центральне : Миронівський інститут пшениці ім. В.М. Ремесла, 2023. 36 с.
Єрашова М.В. Формування елементів структури врожайності різних сортів пшениці озимої залежно від умов вирощування. Вісник Полтавської державної аграрної академії. 2021. № 2. С. 86–92. DOI: 10.31210/visnyk2021.02.11.
Жупина А.Ю. Успадкування маси зерна з колоса гібридами пшениці озимої різного еколого-генетичного походження в умовах зрошення. Аграрні інновації. 2022. № 14. С. 152–160. DOI: 10.32848/agrar.innov.2022.14.22.
Копилов Є.П. Ґрунтові гриби як біотичний чинник впливу на рослини. Сільськогосподарська мікробіологія. 2012. № № 15–16. С. 7–28.
Остапчук М.О., Поліщук І.С. Мазур О.В., Максімов А.М. Використання біопрепаратів – перспективний напрям удосконалення агротехнологій. Сільське господарство та лісівництво. 2015. № 2. С. 5–17.
Прядко Ю.М. Особливості росту та розвитку рослин пшениці озимої в осінній період вегетації залежно від попередників і строків сівби. Бюлетень Інституту сільського господарства степової зони. 2014. № 7. С. 143–147.
Рожков А.О., Труш О.К. Польова схожість насіння та збереженість рослин квасолі залежно від норм висіву насіння. Вісник Полтавської державної аграрної академії. 2018. № 4. С. 30–36. DOI: 10.31210/visnyk 2018.04.04.
Zapisotska M., Voloshchuk O., Voloshchuk I., Hlyva V. Weather factors and their influence on the adaptive properties of winter wheat varieties in the Western Forest-Steppe of Ukraine. Scientific Horizons. 2021. № 24 (6). P. 34–40. DOI: 10.48077/scihor.24(6).2021.34-40.
Fathy Seleiman Mahmoud, Hardan Ali Nasib. Importance of mycorrhizae in crop productivity. Mitigating environmental stresses for agricultural sustainability in Egypt. 2021. Р. 471–484. DOI: 10.1007/978-3-030-64323-2_17.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.