АКАДЕМІЧНІ ВІЗІЇ ТА АНАЛІТИЧНІ СТРАТЕГІЇ У ФОРМУВАННІ СУЧАСНОГО МЕДІЙНИКА

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.37406/2521-6449/2026-1-2

Ключові слова:

академічні візії, медіаосвіта, сучасний медійник, аналітичні стратегії, контент-аналіз, професійна компетентність, дослідницька культура

Анотація

У статті досліджено проблему формування професійної компетентності сучасного медійника в умовах трансформації медіапростору, цифровізації комунікацій, зростання інформаційних потоків та підвищення соціальної відповідальності медіа. Обґрунтовано, що за сучасних умов підготовка фахівців медіасфери не може обмежуватися виключно розвитком практико-орієнтованих навичок продукування контенту, а має передбачати формування аналітичного мислення, методологічної культури, дослідницьких умінь і здатності до критичного осмислення медіареальності. Увагу зосереджено на ролі академічних візій як концептуальних орієнтирів розвитку сучасної медіаосвіти, спрямованих на інтеграцію теоретичних знань, прикладних умінь і науково-дослідницької складової у структурі професійної підготовки майбутніх медійників. Показано, що академічні візії виступають не лише декларативними моделями розвитку освітніх програм, а дієвими механізмами проєктування компетентнісно орієнтованого навчального середовища, у якому поєднуються освітні, дослідницькі та професійні практики. Акцентується на аналітичних стратегіях як важливому чиннику формування професійної та дослідницької компетентності здобувачів вищої освіти. Розкрито потенціал контент-аналізу, дискурс-аналізу, порівняльних і лонгітюдних досліджень як інструментів розвитку доказового мислення та культури роботи з інформацією. Узагальнено можливості використання кількісних і якісних методів аналізу в навчальному процесі й окреслено їх роль у формуванні професійної ідентичності медійника як аналітика й дослідника. Проаналізовано співвідношення між практичною спрямованістю сучасної медіаосвіти та потребою в системному розвитку дослідницьких і аналітичних компетентностей майбутніх фахівців. Обґрунтовано доцільність інтеграції аналітичних стратегій і контент-аналізу в освітні програми як інструментів реалізації академічних візій підготовки медійників, здатних до відповідальної професійної діяльності в умовах інформаційних ризиків і цифрових трансформацій. Доведено, що поєднання педагогічних, журналістських і філологічних підходів у структурі підготовки сприяє формуванню цілісної професійної ідентичності, розвитку критичного мислення, етичної відповідальності та науково-аналітичної культури майбутніх фахівців медіасфери. Визначено перспективи вдосконалення програм медіаосвіти в напрямі посилення дослідницької складової, використання цифрових аналітичних інструментів і впровадження міждисциплінарних освітніх моделей.

Посилання

Бутенко А., Денискіна Г., Єременко О., Книш О., Сімшаг І., Требенко О. Роз’яснення щодо застосування Критеріїв оцінювання якості освітньої програми : метод. посіб. Київ : Національне агентство із забезпечення якості вищої освіти, 2024. 126 с. URL: https://naqa.gov.ua/wp-content/uploads/2024/12/Роз’яснення-що́до-застосування-Критеріїв-оцінювання-я́кості-освітньої-програми.pdf (дата звернення: 21.01.2026).

Запорожченко М. Використання аналітичних інструментів соціальних мереж як важливого елементу комунікаційної стратегії в закладі освіти. Школа управління. 2023. № 1(96). С. 91–96. DOI: https://doi.org/10.54662/veresen.1.2023.07

Закон України «Про освіту» : Закон України від 05.09.2017 № 2145-VIII (зі змін. і допов.). Відомості Верховної Ради України. 2017. № 38–39. Ст. 380. С. 5–31.

Кабінет Міністрів України. Про затвердження Національної рамки кваліфікацій : постанова Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 № 1341 (у ред. постанови від 25.06.2020 № 519). Офіційний вісник України. 2020. № 55. С. 1724–1738.

Кабінет Міністрів України. Стратегія розвитку медіаграмотності до 2026 року : розпорядження Кабінету Міністрів України від 15.05.2024 № 449-р. Київ, 2024. 24 с.

Пристай Г. В. Інноваційні методи формування компетентностей майбутніх журналістів. Український інформаційний простір. 2022. № 2 (10). С. 86–95.

Стратегія розвитку медіаграмотності до 2026 року : схвалена розпорядженням Кабінету Міністрів України від 15.05.2024 № 449-р. Київ, 2024. 24 с.

Anthony L. AntConc (Corpus Analysis Toolkit): Documentation and Project Materials. Version 3.x–4.x. URL: https://www.laurenceanthony.net/software/antconc (дата звернення: 21.01.2026).

Bhaskaran H., Kashyap G., Mishra H. Teaching Data Journalism: A Systematic Review. Journalism Practice. 2022. Vol. 16, № 3. P. 722–743. DOI: https://doi.org/10.1080/17512786.2022.2044888.

CFI. Summer University on Fact-Checking and Source Verification: Training Materials. Paris, 2024. URL: https://cfi.fr (дата звернення: 21.01.2026).

Crossborder Journalism Campus (Erasmus+). Educational model and cooperation practices (2022–2024). URL: https://crossborderjournalismcampus.eu/ (дата звернення: 21.01.2026).

Erkmen Ö. Data journalism: A systematic literature review. Journalism Studies. 2024. Vol. 25, № 1. P. 58–79. DOI: https://doi.org/10.1080/1461670X.2023.2289885.

European Commission, Joint Research Centre. DigComp 2.2: The Digital Competence Framework for Citizens. Luxembourg : Publications Office of the European Union, 2022. 216 p. DOI: https://doi.org/10.2760/115376 (дата звернення: 21.01.2026).

Fiialka S., Kornieva Z. Journalism Education in Times of War: New Challenges and Adaptation Strategies. Advanced Education. 2024. № 23. P. 41–50. DOI: https://doi.org/10.20535/2410-8286.316512

Garavaglia A., Petti L. Media education in the Postdigital era: how to incorporate data literacy, media literacy, AI literacy and/or multi-literacies into theoretical frameworks? Journal of Inclusive Methodology and Technology in Learning and Teaching. 2025. Vol. 5, № 3. P. 112–128. URL: https://www.inclusiveteaching.it/index.php/inclusiveteaching/article/view/393 (дата звернення: 21.01.2026).

Hallgren K. A. Computing Inter-Rater Reliability for Observational Data: An Overview and Tutorial. Tutorials in Quantitative Methods for Psychology. 2012. Vol. 8, № 1. P. 23–34. DOI: https://doi.org/10.20982/tqmp.08.1.p023

Krippendorff K. Content Analysis: An Introduction to Its Methodology. 4th ed. Thousand Oaks : SAGE, 2018. 472 p. DOI: https://doi.org/10.4135/9781071878781

Neuendorf K. A. The Content Analysis Guidebook. 3rd ed. Thousand Oaks : SAGE, 2017. 480 p. https://doi.org/10.4135/9781071802878

Standards and Guidelines for Quality Assurance in the European Higher Education Area (ESG). Brussels : ENQA ; ESU ; EUA ; EURASHE, 2015. 48 p. URL: https://www.enqa.eu/wp-content/uploads/2015/11/ESG_2015.pdf (дата звернення: 21.01.2026)

##submission.downloads##

Опубліковано

2026-04-17

Як цитувати

Адамова , Г. В., Фрумкіна , А. Л., & Громко , Т. В. (2026). АКАДЕМІЧНІ ВІЗІЇ ТА АНАЛІТИЧНІ СТРАТЕГІЇ У ФОРМУВАННІ СУЧАСНОГО МЕДІЙНИКА. Професійно-прикладні дидактики, (1), 19–26. https://doi.org/10.37406/2521-6449/2026-1-2

Номер

Розділ

СВІТОВІ ТЕНДЕНЦІЇ ТА ВІТЧИЗНЯНІ ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ ВИЩОЇ ОСВІТИ